◦ ◦ ◦ ◦

Україна а Угорщина.

 

БУДАПЕШТ, 15. лютого. "Політікаї Гірадо" (офіціяльний орґан) помістив офіціяльний артикул, в якім говорить ся про дуже приязні сусідські зносини Угорщини з Україною, а головно підносить це, що Україна це одинокий сусід, котрий не робить рабівничих походів на землі Угорщини.

 

Аґітація большевиків на Україні.

 

МОСКВА. Радіо. На Україну вислано т. зв. "літературний потяг ім. Лєніна" з літературою, відозвами, брошурами. В нім іде много большевицких літератів і аґітаторів, які пічнуть небавом свою роботу. Задумуєть ся уладжувати аґітаційні вистави для народу.

 

Признаннє Вірменії.

 

ГАҐА, 15 лютого. Коаліція признала Вірменську республіку зі столицею Паріван.

 

Видаленнє большевиків з Америки.

 

БЕРЛІН, 15. лютого. "Льокальанцайгер" доносить, що з Зєдинених Держав видалено 800 большовиків та радикальних елєментів.

 

Словако-мадярска спілка.

 

Бувший словацький посол Фердінанд Юріґа оснував словацько-мадярську ірріденту і зорґанізував її проти Чехів, Словаки і північної Угорщини, котрих покликали Чехи до війська, не хочуть вступати в ряди. З цеї причини приходило вже до непорозумінь.

В Прешбурзі мали розстріляти около 80 жовнірів. Серед чеського війська розкидують летучі листки в ціли ширення комуністичних ідей. Дезертирство в чеській армії велике.

 

Словако-Чеський конфлікт.

 

БУДАПЕШТ. Радіо. Бувший словацький посол Фердінанд Юріґа організує словацьку ірріденту проти Чехів.

 

Угро-Хорватський конфлікт.

 

БУДАПЕШТ, Радіо. Хорвати задумують перервати всілякий рух з Угорщиною. Минулої ночі вивязалась крівава боротьба між уоруженими Мадярами а Хорватами. Подробиці незвісні.

 

Жадання Сербів на Мировій Конференції.

 

АГРАМ. Після донесення білгородських часописів, поставили сербські делегати на мирову конференцію, спільно з Чехами жадання до конференції, щоби Чехи і Полудневі Словяни дістали тільки простору, щоби мали спільні границі. Вони жадають також з інтернаціоналізовання дунайської плавби, і залізничих доріг Фюле — Прешбурґ — Нюрберґ — Париж.

 

Штемпльованнє австрійських банкнотів.

 

Великий переполох в фінансовім світі викликало рішеннє чехо-словацького правительства оштемпльовати всі коронові банкноти, які находять ся в обігу на теріторії чехо-словацької республіки. Сим зарядженнєм хоче чехо-словацьке правительство припинити наплив коронових банкнотів до молодої держави і взяти на себе зобовязаннє виплати тільки за сі австрійські банкноти, які зараз курсують в чехо-словацькій державі і будуть оштемпльовані. Справа ся викликала в австрийській Німеччині велике обуреннє; тут розуміють її в цей спосіб, що Чехо-Словаки хочуть скинути зі себе усі довги, які наробила війна, а сплату довгів полишити австрійським Німцям і Угорщині. І справді, оштемпльовуючи коронові банкноти, Чехо-Словаки заводять тим самим чеські корони і за них відвічають, про инші, нештемпльовані і знати не хочуть.

За приміром Чехо-Словаків пішло і правительство Югославів і видало приказ штемпльовання. Заскочене віденське правительство відбуває наради, в якій спосіб запобігчи лихові і певно почне й собі штемплювати. Вкінци і угорський міністер фінансів заявив, що його держава не думає зовсім платити воєнних коштів і піде за приміром своїх сусідів. Тільки запитує зовсім слушно, що стане з сими австрійськими банкнотами, які нештемпльовані находять ся поза межами держав, що повстали на руїнах бувшої Австрії. Мабуть говорить він, сю заплутану справу вирішить антанта.

 

Німеччина а большовики.

 

БЕРЛІН, 15. лютого. З певних кругів доносять що коаліція годить ся виступати на Сході з німецькими військами проти большовиків. Московське правительство зарядило повідомити свої війська, що вони будуть іти лише до перших німецьких місцевостий, як там малиб ім прийти на поміч німецькі Спартаківці і після чого малаб вибухнути вдруге революція в Німеччині.

 

Конфлікт з Польщею.

 

ПАРИЖ. Радіо. Бажання ґен. Фоша, щоби Німці опустили околиці, до яких Поляки підносять претенсії не дочекали ся від Німців жадної відповіди крім: "Заявляємо, що пруська Польща належить до своєї вітчини". Тепер стають Німці на національне становище та підносять всякі можливі закиди проти розділу німецької держави й заявляють, що це єдине средство до уникнення нової війни. Німці удержують все ще готову до бою армію, яка загрожує Польщі та концентрують війська на сході. Польща представляє для Німців вартість, як важний край з огляду на рільне господарство. Міжнародня Воєнна Рада постановила примусити Німеччину до передання постанов договору про перемиря і при його віднові постановить такі умови, на підставі яких німецька армія так здемобілізуєсь, що перестане загрожувати Польщі.

 

Страченнє великих князів в Петербурзі.

 

АМСТЕРДАМ. Тімес доносить, що страчення чотирох російських великих князів відбулось 28. січня в тюрмі в Верябінську, на передмістю Петербурга. Разом з ними розстріляно ще 172 особи, в чім 28 жінок за це, що вони брали участь в французько-анґлійських засіданнях. Розстрілу доконав відділ матрозів та Китайців в присутности членів надзвичайної комісії поборювання проти-революції.

 

Український голос

22.02.1919

До теми