◦ ◦ ◦ ◦

До Начальника Ґенерального штабу У.Н.Р. отам. Мельника. Винниця. Прошу Вас приняти до відома і проголосити у всіх військових частинах та українських часописях слідуючий мій Наказ:

Наказую всім Українцям-Галичанам, які служили в австрійській армії а тепер живуть на теріторії Придніпрянської України і не повнять військової служби в С.С., щоби негайно зголосилися до служби в Осаднім корпусі отам. Коновальця або в приналежнім військовім Окрузі в Галичині. Наказ сей відноситься до уродженців 1883—1901 років, а для бувших австр. офіцирів до роджених 1869 року включно. Хто не виконав вище наведеного наказу, буде уважатися дезертиром. Рівночасно прошу Вас наказати всім військовим частинам придержувати Галичан-дезертирів та відставляти до найблизшої галицької Команди. Державний Секретар Військових Справ: ВІТОВСЬКИЙ, полковник През. Ч. 2075/Моб. 10. II. 1919.

Зміни в Д.С.B.C. УПБ. Станиславів, 13. ІІ. — Державшій Секретар військових справ Д. Вітовський подав ся до димісії. Після приняття димісії Виділом У.Н.Р. повідомив про отсю зміну Президент У.Н.Р. на засіданню з дня 13. лютого при чім підніс великі та неоцінені заслуги Д.С. Вітовського. На місце полк. Вітовського іменував Виділ У.Н.Р. Державним Секретарем військових справ полк. Курмановича.

УПБ. Станиславів, 14. лютого. На пращальних сходинах, уладжених в честь Д.С.Д. Вітовського, підніс Товариш Д.С.В.С. сотник П. Бубела великі заслуги Вітовського при переняттю власти в українські руки у Львові, як рівнож при орґанізуванню Армії. З жалем пращається з ним цілий Військовий Секретаріят, не тільки як зі своїм шефом, а також як і з ідейним провідником. Ціла українська суспільність, широкі маси народу цінять його велике діло, а імя Д. Вітовського згадується на Галицькій Україні з такою пошаною, як імя Петлюри на Наддніпрянській Україні. У відповідь на се висловив полковник Вітовський персоналови свою подяку за співробітництво. Хоч як великі труднощі треба було побороти, одначе всі працювали щиро, одушевлені великим ідеалом вільної України.

Українська Національна Рада. Засідання 13. лютого

П. Президент подає до відома, що Виділ У.Н.Р. приймив димісію Державних Секретарів д-ра Л. Цегельського і полк. Вітовського. Місце д-ра Цегельського, тепер члена правительства Директорії, необсаджене, а теку Д.С. військових справ поручено полк. Курмановичеви.

Полк. Вітовському висловлює президент в імени Ради признання, вдячність і пошану за його велику працю (оплески). Йому довелося обняти керму в перших днях зриву. Його подвиг запише історія як одну з найкращих картин в боротьбі за самостійність. Все, що у військових силах посідаємо, завдячуємо його великій праці (оплески). Вплив дня відіслано до одвітних комісій.

Опісля наступили наради над законопроєктом організації шкільництва. Реферує з рамени шкільної комісії дир. А. Крушельницький. Законопроєкт містить постанови про: 1) характер шкіл (всі державні), 2) викладну мову (українська, а для національних меншостей їх рідна мова), 3) урядову мову (українська).

Дискусію над законопроєктом, в якій забірали голос п.п. Шмігельський, д-р Данилович, Домбровський, д-р Л. Бачинський, Бойцун, Назаревич, М. Королюк, д-р Курбас, перервано і заряджено тайне засідання Ради, яке трівало до год. ½2. Відтак законопроєкт комісії дещо справлений прийнято в 2. і 3. читанню. Назва закона: Закон з 13. лютого 1919. про основи шкільництва на Західній Области У.Н.Р.

Правда про львівські погроми. Львівська "Chwila" подає виказ жертв і шкід, спричинених протижидівськими погромами по заняттю Львова Поляками. Дати, подані на підставі зізнань наочних свідків і пошкодованих. Забитих є 73 людей, ранених 463. Шкоди матеріяльні: зрабовано предметів за 81,915.372 Корон (з чого готівкою 10,869.527 К.), вартість спалених предметів 15,732.785 К., знищених 5,338.482 Корон. Загальна сума шкід виносить 102,986.839 Корон.

Війна за визволення Західньої України. (УПБ) Офіціяльне повідомлення Українського Ґенерального Штабу з дня 13. лютого 1919.

На північ і в окрузі Львова: Без змін.

В районі Хирова: Ворог гуртує сили, з цілю перейти в наступ. Начальник штабу гал. армії полковник Мишковський.

Република