В коломийському "Покутському Вістнику" з дн. 8. лютого читаємо:
Те, що тепер виправляють румунські наїздники в українській части Буковини, переходить найбуйнійшу фантазію. Передусім у всіх українських повітах завели Румуни стан облоги, а саме на повіти Кіцмань, Заставна, Вашківці, Вижниця, Сторожинець, Серет, Чернівці і місто Чернівці. Всякий рух здержаний. На вулиці можна показати ся тільки між 6. год. рано а 6. вечер і то одинцем. По містах ті, що харчуються в ресторонах, можуть виїмково ходити до 8. години вечером. Ресторани, каварні, молочарні і т. п. отворені від год. 8—9 рано, від год. 12—2 по-пол. і від год. 6—7.30 вечером. Всі театри, кіна, концерти і т. п. заказані.
Разом із оголошенням стану облоги почалася нагінка на Українців а переслідування прибирають прямо характер бішености і звірскости і в порівнанню з ними бліднуть того рода експеріменти покійного Столипіна за самодержавної Росії. Румуни арештували поверх 200 осіб із української інтеліґенції, укр. міщан і укр. селян. Із деяких місцевостей забрали буквально всіх інтеліґентів до одного. Нпр. в Кіцмани укр. священиків, усіх професорів ґімназіяльних, усіх народніх учителів і всю прочу інтеліґенцію. В Чернівцях арештовано укр. владику Тимінського, укр. священиків (між иншими о. Тащука, о. Бриндзана і других), посла Пігуляка і його обох синів, Александра Поповича урядника Виділу Краєвого, д-ра Залозецького, проф. д-ра Мирона Кордубу, проф. Королевича з Вижниці, який якраз тоді перебував в Чернівцях, Бігарія, концептового урядника Виділу Краєвого, Руснака, рахункового урядника Краєвого Банку, Степана Крутія, урядника Української Каси, Ганчарюка, зелізничого урядника, і 20 инших зелізничників, Струтинського, ветеринара; надуч. Руснака Дениса і сина; нотара, Р. Ясинецького, радника, а дальше міщан Мицака, Ґаґору, Сандуловича і 20 инших. Мали арештувати усіх учеників із VII. і VIII. кл. ґімн. але вони ще вчас розбіглися. З инших місцевостей, о скілько нам звісно, то зі Сторожинця забрано 4 Українців і 2 жидів (імена незвісні) із Заставни о. Кирстюка, Рондуша, директора школи, нотара Грушкевича і др., з Борівців 2 селян, з Кисилева начальника громади і ще одного селянина, з Рогізної надуч. Кукелку і учителя Лікперту. Сього послідного забрали помимо того що він з Румунами жив в як найліпших зносинах, — видко не довіряли... При тім поводили ся в дуже брутальний спосіб. Нещасного виволікли силоміць із хати від тяжко хорої жінки і малої дитини... Із Жучки арештували надучителя Савицького, але відтак в наслідок його слабости увільнили — та місто нього взяли богато селян.
І так ніодної майже української громади не минуло, щоби не заарештовано там кого з інтеліґенції, або визначнійших селян. Усіх поарештованих мають відіслати до Ясс і там над ними має відбутися розправа. — Та на сім не конець. Дня 26. січня с. р. в Топорівцях розстріляли перед церквою без суду і права учителя Тупкала і кількох селян. Тогож дня в Куленківцях розстріляли 26 селян. В Кіцмані так били селян, що 3 людей в наслідок тих побоїв померло. Таксамо в Рогізні в наслідок побоїв померло кількох селян. — Всіх тих знущань і звірскостей і на воловій шкірі не списав би. Так поводяться напастники-гнобителі із мирним спокійним українським населенням: кривдять, знущаються, катують український народ, тягають по арештах, вивозять до Ясс і забивають без суду і права.
Український народ добрий і терпеливий, як ніякий може инший нарід на світі, і досі терпів, не бунтувався, а чекав. Але послідні потрясаючі події можуть дуже легко перетягнути струну терпеливости і у буковинських Українців... Ціль такої провокаторської роботи Румунів ясна: стероризувати укр. інтеліґенцію і виднійших провідників з поміж самого укр. народу, а відтак зробити з укр. народом, що схотять!
Так розуміють Румуни Вільзонівську формулу самоозначення народів, так то большевицьким методом "самоозначують" вони Українців на Буковині! Проти такої дикої самоволі румунських наїздників мусимо як найбільш рішучо запротестувати перед усім культурним світом! Обовязком нашого правительства є негайно поробити в тій справі відповідні дипльоматичні кроки для припинення тих нечуваних насильств на українськім народі, а з другої сторони подбати, щоби ті жертви румунської ненависти, себ-то сотки арештованих буковинських Українців і Українок видало румунське правительство Українській Народній Републиці!
Република
14.02.1919