Послїдними часами видало міністерство війни розпорядженє, після котрого вступаючі до служби войскової мають складати торжественно присягу службову по відбутім богослуженю.
В Самборі відбуло ся то торжество дня 1 н. ст. листопада, однак це так, як сего вимагає достоїнство рускої народности. Хотяй самбірскій полк инфантерії н-р 77 єсть руским, бо по над 80% вояків єсть рускої народности, то в той день відслужив для цїлого ґарнізону польну службу коло костела латиньскій пенсіонований войсковий капелян.
Дальше торжество відбуло ся на подвірю в касарни і тут знов той сам капелян промовив до вояків по польски. Тутешний командант не узнав навіть за відповідне запросити на се торжество руского пароха.
Тим всїм Русини самбірскі дуже огірчені і приготовляють протест до міністерства війни против такого поступованя властей войскових. Не сумнїваємо ся, що також всї наші політичні товариства внесуть зі своєї сторони до міністерства війни петиції; щоби подібні випадки в руских полках на будуще не повтаряли ся.
Ми загалом звертаємо на пошанованє нашого язика у войску за мало уваги. Велика часть офіцирів при руских полках говорить лише ломаним руским язиком, і з-відси то походить, що рекрути-вояки вийшовши з войска встидають ся говорити по руски, а тому всему винна лиш управа войскова.
Не маємо претенсії, щоби у войску виховувано Русинів патріотів, але маємо право жадати, щоби всї офіцири і підофіцири знали докладно руску мову. Нехай учать ся як кождої иншої мови!
В Самборі д. 2 листопада 1893.
Дѣло
03.11.1893