Братя!
Старе престольне місто галицької України і цілий український нарід складають Вам, Українські Вояки, свою найсердечнійшу і найгорячійшу подяку за велике діло, за найкраще діло Вашого житя, якого Ви, Братя, доконали — за освободження з ляцької неволі.
Український нарід як велика й широка Його земля, від Сяну по гори Кавказу запамятає Вам і дітям Вашим це, що Ви були перші, поміж міліонами синів України, які тут піднесли зброю в обороні прав рідного народу, шість століть неволеного Польщею. Вже пішли всі инші українські полки галицької й буковинської України за Вашим прикладом, який в історії України буде записаний золотими буквами.
Витривайте, Братя, на Ваших славних становищах і не допускайте також до того, щоб опускали Львів дезертири. Виясніть їм, щоб добровільно приставали де Вас і не розбігалися, бо серед розбурханого моря пpoпaдaє відірваний від свого війска вояк, пропадає з голоду й нужди, пропадає в суматохах, як лист відірваний від дерева.
Витривайте, Братя, за свою святу справу, як боролися Ви за чужу! Поміч близька.
[Діло, 3 падолиста 1918]
02.11.1918