Український народ переняв нині власть на землях своїх дідів і прадідів, на землях своїх князів і королів Данила, Льва, Юрія і Ярослава Осьмомисла. Город князя Льва в руках Української Національної Ради. Всї публичні доми, Намісництво, зелїзниця, почти і телєґрафи, маґістрат обсаджені українським військом.
В містї супокій і лад. Жидівське населення симпатизує з українським народом. Польське населенє заховуєсь супокійно. Чужі мадярські баталїони заявили свою невтральність. Українська Національна Рада порозуміває ся з мадярським правительством в справі відсилки сих баталїонів на Угорщину. Українська Національна Рада назначила президентом мінїстрів Костя Левицького, який творить український кабінет. Кабінет сей приступить до лїквідації відносин з австрійськими новоутвореними державами і до уладнаня границї з польською державою і другими сусїдами.
Делєґат Української Національної Ради др. Евген Левицький виїхав до Швайцарії, щоби навязати зносини з Вільзоном і державами антанти.
Зі всїх повітів доносять, що український народ переймає всюди власть. Відбуває ся се супокійно. Старости нїгде не супротивляють ся. В народї велике одушевленє і радість.
Переймаючи власть на своїй рідній землї належить поступати всюди енерґічно, але при тім мусить ся задержати супокій і лад. Всїм горожанам без виїмки мусить українська власть забезпечити безпеченство житя і майна. Всякі надужитя, рабунки, підпали, вбийства будуть карані зі всею строгостю закона. Українські села і місточка мають потворити сильні мілїції з військових, соколів і сїчовиків і ті мають удержувати всюди лад і безпеченство, обсадити і хоронити публичні доми, дороги, зелїзницї, двірці, мости і уряди.
Український народ в сих днях мусить дати доказ, що він дозрілий є до справованя власти.
Поки-що всюди обовязують істнуючі до тепер закони. Український сойм, що буде вибраний на засадї загального, рівного, тайного і безпосередного права виборчого, яке забезпечить також пропорціонально національні меншости Жидів і Поляків установить на будуче такі права, які народ буде уважав за корисні для себе.
Будучий сойм переведе також реформи охорони робітника і земельну реформу. Аж до ухвал сойму порядок мусить бути задержаний такий, як до тепер істнував. Нїкому не вільно самочинно виміряти собі справедливости, або роздїляти землю.
Український нарід мусить поступати енерґічно, але при сїм всюди задержувати супокій і лад. Від сего залежить доля нашого народу. Нїхто не сміє нам закинути некультурного поступованя і большевицьких методів. Народи світа мусять бачити і признати, що український нарід не робить нїчого другого, як другі народи: то є стає господарем на власній землї і забезпечує при сїм повні права других народів, що жиють разом з нами то є наших братів Поляків і Жидів. Ті народи мусять чути ся в українській державі як у себе дома.
Всї горожани Української Держави мусять знати, що лише через енерґію, лад, любов і взаїмне пошанованє охоронимо ся від змори братовбійчої борби і забезпечимо для всїх світлу будучину.
БОЖЕ ВЕЛИКИЙ ЄДИНИЙ
РУСЬ—УКРАЇНУ СПАСИ!
[Українське слово, 02 падолиста 1918]
01.11.1918