Львів, 1. падолиста 1918.
Миністерська кріза на Угорщині й відірвання хорватського королівства від Угорщини викликали на Угорщині, у столиці і на провінції незвичайне розярення. Д. 30. жовтня увечері знайшлася Угорщина в стані революції. З богатьох провінціональних міст прийшли до Будапешту вістки, що там проголошено peпyблику.
І в самім Будапешті панував уже виразний революційний настрій, викликаний незручним поступованнєм правительственних властей. Безустанно тягнулися демонструючі маси вулицями столиці й нераз чулося оклики: Хай живе република! Останною понукою вибуху революції в Будапешті були арештування членів війскової ради. Війскова рада відбула 30. жовтня пополудневі засідання. До салі нарад вдерлася жандармерія і пробувала увязнити кількох членів.
І дійсно арештовано кількох членів, а иншим членам війскової ради удало ся утікти. Вістка про арештування розійшлася дуже швидко. Велика маса народу кинулася на жандармів і визволила арештованих членів війскової ради. Ця подія довела до експльозії бочки з порохом. Величезні маси людей перетягали вулицями столиці та проголосили републику.
В цій небезпечній ситуації перейняла угорська національна рада розвязку нa сeбe. Розпочалися переговори з архикнязем Йосифом і вислід цього був такий, що президент міністрів ґр. Гадік по однодневнім президуванні зробив місце ґр. Михайлови Каролієви, якого король назначив президентом міністрів по прийняттю всіх його умов.
До часу утворення кабінету Каролія перейняла власть угорська національна рада. Вона стала панею в усіх важних інституціях, в усіх урядах. На її поручення справами краєвої оборони завідував один вищий офіцер. Блискавицею розширилася вістка про переміну в місті. Як при кождім перевороті, так і тут не обійшлося без ексцесів і кілька годин здавалося, що, як у Росії, так і тут переберуть у свої руки всю власть вояки й большевицькі елєменти візьмуть гору. Прийшло до страшних ексцесів, до рабунків, а навіть до убійств, з яких найбільше вражіння зробило вбійство ґр. Стефана Тиси.
Д. 31. жовтня увечері замордували його вояки на вулицях Будапешту. Він хотів опустити помешкання і зустрівся з більшою товпою вояків і демонстрантів. Коли вояки пізнали ґр. Тису, напали на нього з иншими демонстрантами, повалили його на землю і так довго пробивали його баґнетами, аж він закрівавлений упав неживий на землю. Вістка про вбійство ґр. Тиси зробила в столиці величезне вражіння.
Заворушення тягнулися від вечера через цілу ніч. Притім ограблено крамниці з алькоголічними напитками. В ранішних годинах виявляла столиця ще картину революції, одначе національна рада вислала на автомобілях озброєних вояків для заведення ладу на вулицях і зупинення ексцесії, при тім прийшло до сутичок, при яких вбито богато осіб, а инших тяжко ранено. Національна рада видала богато розпорядків, між иншим заборону продажі алькоголічних напитків.
Пополудні випущено на волю всіх засуджених за політичні провини. Між иншим увільнено тих двох молодих людей, що провадили антимілітаристичні аґітації слухачів університетського клюбу Ґалілєї. Вони то заснували війскову раду, яка довершила революційної переміни внутрішно-політичних уладжень. Телєґрафічні уряди піддано під контролю.
Успокоєння заступило щойно тоді, коли стало відомо, що ґр. Каролія назначено президентом міністрів і що угорська нація одержала всі ті політичні свободи, яких жадала, отже повну самостійність на зовні, цілковите відокремлення від Австрії, запевнення, що протягом кількох днів наступить мир, обіцянку загального, рівного й безпосереднього виборчого права, розвязання дотеперішнього сойму й вибір нового на найширшій підставі.
Вже пополудні утворив ґр. Каролі свій кабінет, зложений з міщанських радикалів, соціялістів і прихильників ґрупи Каролія. Міністром просвіти й віроісповідань став Ловасі, торгівлі Ернест Ґарамі, рільництва Барнабас Буза, виживлення Франц Надь, національного добробуту Жигмонт Кунфі, без портфелю Оскар Яші, гонведів Лінднер Беля, справедливости Іван Лальосевіч. Необсаджені ще таки міністра фінансів і міністра при королівськім дворі.
По утворенню кабінету наступило деяке успокоєння. Ґр. Каролі заявив, що конституційні відносини мають лишатися незмінені, наскільки вони торкаються голови держави, й що не лежить це в інтересі нації усувати більше ніж тисячолітні конституційні уладження.
По назначенню ґр. Кароля президентом міністрів національна рада видала проклямацію, де між иншим стоїть: Вояки! Під проводом ґр. Каролія засновано народнє правительство, яке в кількох днях доведе до миру й направить усі злочини, яких допустилися давніші правительства в ряді літ. Угорська національна рада, котра рахує на вашу поміч, просить вас задержати дисципліну. Національна рада подбає о те, щоб жодному воякови не сталася кривда. Подбається також про виживлення вояків. Національна рада пригадує воякам веpнути негайно до своїх касарень, де дістануть харчі. Національна рада скрізь пішле цивільних уповновласнених, які мають перестерігати права вояків. Вона сподівається від вас, що підете за її приказом. Тільки так можемо осягнути нашу ціль і заховати порядок.
[Діло, 2 листопада 1918]
30.10.1918