Конституція — Нота до Вільзона. — Перейняття власти.
Відень, 29. жовтня 1918.
Виконавчий комітет австро-німецьких установчих зборів ухвалив проєкт конституції німецької Австрії, який предложиться на завтрашнім засіданні установчих збopів. Цей проєкт обіймає 17 параґрафів і постановлає, що з застереженням ухвал установчих зборів наразі виконуватиме найвищу державну власть в німецько-австрійській державі виконавчий комітет. Виконавчий комітет, зложений з трьох президентів і 20 членів та з такогож числа заступників, називатиметься "державна рада". Трьох президентів репрезентують її зовні, в трьох президентів і управителем канцелярії державної ради й нотарем творять урядуючу дирекцію державної ради. Державна рада виконує урядування при помочи своїх повновласників (державних секретарів). Кождий повновласник, відповідальний в дyci закону про відповідальність міністрів, матиме під собою державний уряд. Державна рада повіряє одному з державних секретарів провід у державнім уряді, який складається з усіх державних секретарів. Наскільки обовязуючі тепер закони й уладження не скасовані цією ухвалою, лишаються на далі в своїй силі.
Крім того виконавчий комітет австро-німецьких установчих зборів постановив на завтрішнім засіданні установчих зборів предложити текст ноти, яку вишле до президента Вільзона.
Передовсім нота повідомляє про уконституовання німецько-австрійської держави з усіми правами суверенності над тими краями дотеперішної Австрії, в яких Німці творять більшість.
Німецько-австрійська держава домагається, щоб її представників допустити до мирових переговорів як представників самостійної держави. Вона просить президента дати їй нагоду негайно увійти в безпосередні переговори з представниками всіх воюючих держав. Виконавчий комітет зобовязується без застережень приняти виложені в посланнях Вільзона засади, далі признати чесько-словацьку й південно-славянську держави зовсім незалежними державами й бажає евентуальні спірні справи віддати третейському судови.
Далі нота займається справою німецьких територій в судетських краях і заявляє, що це самозрозуміла річ, що нова німецьке австрійська держава домагається також німецких земель Чехії, Моравії і Шлеську з півчетверта міліонами Німців, котрі там живуть. Коли не можнаб було в повнім порозумінню установити меж, в такім разі має населення спірних територій само вирішити загальним голосованнєм, до якої держави хоче належати. Нота кінчиться апелем до Вільзона своїм авторитетом вставити ся за право самоозначення німецької нації, як і за те, щоб негайно наступило на всіх фронтах загальне завішення оружя.
Події в Празі, Загребі і Будапешті спонукали австрійських Німців приспішити перейняття правління установчими зборами й їх виконавчим комітетом. Слідуючий цілий день відбувалися наради над вступними працями. Постановлено утворити правительство, на чолі якого має стати провідник христіянських суспільників пралат Гавзер. Крім правительства утворюється державна рада, зложена з вибраних уже трьох президентів і 20 членів, з того 8 німецьких націоналістів, 6 христіянських суспільників, 4 соціяльних демократів, 1 представника партії незалежних і 1 представника партії вільнодумців. Перейняття правління має наступити в четвер.
Воно відбудеться тим самим робом, що переняття власти в чеській державі Чехами. Думають, що перебіг цілого перейняття власти буде спокійний, хоч настрій серед німецьких послів подразнений, наслідком чого ледви чи вiдбудеться засідання австрійського парляменту в середу. Німецькі посли хочуть бачити в кабінеті Ламмаша тільки ліквідаційний кабінет, який має тільки те виконати, що постановлять делєґати національних рад поодиноких новоповсталих держав у переговорах, ведених з собою взаїмно з виключеннєм правительства.
Цілий Відень зацікавлений в найвищій мірі перебігом завтрішних установчих зборів. Правдоподібно не прийде ще завтра під дискусію справа прилучення німецької Австрії до Німеччини. Переважає думка, що над сею справою тоді щойно треба буде нараджуватися, коли внутрішня консолідація зробить великі поступи. З другого боку не виключена річ, що соціяльні демократи зажадають завтра републиканської форми в державі.
[Діло, 31 жовтня 1918]
31.10.1918