◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Львівскі порядки. Півперек улицї Галицкої будує ся тепер бетоновий канал. Пepeїзд улицею зборонений і на знак уставлено поруче, котре вечером має бути освітлене. Тимчасом оногди того освітленя не було і один поміщик їдучи з перегонів бричкою з жінкою, дитиною і служницею, вїхав в темнотї на се поруче. Кінь сполошив ся і перевернув бричку та лише чудо, що не поубивав всїх їдучих. Лише візника скалїчив в ногу, прочі особи сильно потовкли ся.

Комісія елєктрична ради міскої у Львові поробила вже остаточні ухвали що до заведеня елєктричного трамваю. Комісія ухвалила предложити радї міскій утворенє товариства акційного з осїдком у Львові. В тій цїли мають бути випущені акції, котрих перша емісія винесе 700.000 зр. Участь громади в тім товаристві не перевисшить 33%. Єсли би заходила потреба будови дальших ліній то будуть випущені ще акції до висоти одного міліона зр. Будову трамваю віддасть громада берлиньскому товаристу (Electricitаt Gesellschaft іn Berlin) на єго власний рахунок. Товариство має вести підприїмство у власнім зарядї і обовязує ся вибудувати до 5 лїт всї шляхи. Посади, як при дирекції так і при руху мають бути обсаджувані Поляками, з виїмкою найвисшої посади управителя. В урядованю має товариство уживати польского язика. По 25 лїтах має місто право викупити всї шляхи, а по 50 лїтах переходить цїле підприїмство на виключну власність міста. — Як бачимо поминено і тут, як взагалї всюди де Поляки мають верх, рускій язик і Русинів цїлковито.

З кругів судівництва. Wiener Ztg. оголошує: На основі найвисшого розпорядженя з дня 18 н. ст. марта с. р. побільшено число системізованих адюнктів судових у всхідній Галичинї о одну посаду, а то при судї повітовім в Рогатинї. В Рогатинї системізовано посаду для веденя книг грунтових, а в Золочеві посаду канцеліста також для веденя таких книг.

Зїзд делєґатів вистави краєвої. Дня 26 н. ст. червня зібрало ся в саля соймовій 45 делєґатів вистави краєвої зі всхідної Галичини. На зборах тих подав дирекгор вистави д-р Мархвицкій таке справозданє з дотеперішної дїяльности дирекції вистави: Роботи на площи вистави в повнім розгарі. Загальну суму коштів преліміновано на 650.000 зр. Дирекція надїє ся, що збере від держави, краю, міста Львова і Кракова, від банків і институцій 260.000 зр. Доси покрито 227.000 зр. Доход з льотерії преліміновано на 100.000 зр., з вступу на 150.000 зр., з вистави штуки на 50.000 зр., з найму площ 40.000 зр., з ужитих матеріялів 30.000 зр. Таким чином дирекція гадає, що зможе покрити всї видатки та що не нарушить ґарантійного фонду. Кошт будинків винесе 250.000 зр.; між ними головний павільон 52.000 зр. і павільон штуки 73.000 зр. З між инших будинків треба піднести: дві взірцеві горальнї, павільон машиновий (сей віддїл буде міжнародний), три павільони шкільні і т. ин. — По справозданю д-ра Мархвицкого обговорювали делєґати поодинокі віддїли вистави. Всї дотичні внесеня приняли зібрані.

Бюро ради noвітoвoї у Львові переносить ся з днем 1 н. ст. липня з дотеперішного льокалю при улици Чарнецкого ч.1. до власного дому ради повітової при улици Паньскій ч.21. (першій поверх).

Цїсар потвердив вибір ґр. Кар. Дїдушицкого, посесора в Сіхові, на заступника презеса ради повітової в Стрию.

В Жовкви відбув ся дня 19 н. ст. червня зїзд лїкapiв з повітів: жовківского, равского, сокальского, каменецкого і городецкого, в цїли вибору делєґата до львівскої палати лїкарскої. Таким делєґатом вибрано прімарія шпиталя жовківского д-ра Мушкета.

Самоубійство. У Львові скочила оногди з вікна другого поверха на подвірє в домі при ул. Третього Мая ч. 5 служниця Катерина Жуковска і убила ся на місци. Самоубійства допустила ся Жуковска в приступі божевільства, бо від якогось часу терпіла на манію переслїдованя.

Страшна пригода лучила ся сими днями в Тарнові. Марґулієс, ученик 7-ої кляси ґімназіяльної, хлопець екзальтований, застрілив оногди рано свою матїр, а відтак себе. Причиною сего злочину були часті суперечки Марґулієса з матерію.

Кіньскі перегони у Львові. Оногди розпочали ся перегони у Львові при не неконче сприяючій погодї, бо при шестім бігу пустив ся такій дощ, що перемочив всїх до нитки. Першу почетну нагороду ґр. Мар. Потоцкої з додатком 50 дукатів жертвованих дамами одержав поручник Альмасі, котрого Chambermaid добігла перша до мети. В другім бігу здобув нагороду товариства плеканя коней, 1000 зр., ґр. Фірстенберґ за коня Atheist-a. Нагороду Джокей-клюбу, 1000 зр., дістав Скаціґіно за свою Volosс-y. Четверту нагороду 1000 зр. здобула ґр. Ив. Тарновского Panama; пяту державну нагороду в висотї 2000 зр. дістав Нюфієльд за коня Frant-a, шесту, 100 дукатів, [жертвуваних ґр. Мар. Потоцкою] взяв ґр. Старемберґ, а сему, 500 зр., жертвуваних ґp. Вяч. Баворовским взяв Пєнчиковскій за коня Prezent-a. — Другій день перегонів т. є. вчера дня 27 н. ст. червня не дописав також погодою. Мимо того було на трибунах досить публики. Бігів до мети було в тім дни 6. В першім бігу о нагороду ґр. Каз. Баденього в сумі 500 зр. станула перша при метї Pojacza поручника Ерлянґера; в другім бігу взяв нагороду в сумі 1000 зр., жертвуваних ґр. Іос. Потоцким поручник Ерлянґер за свою Daphne. — Третій біг о правительственну нагороду 3000 зр. був найцїкавійшій. До него стануло 5 коней, а то ґр. Баворовского Atheist, ґр. Киньского "Коршак", Іос. Кшиштофовича "Кордіян", Скаціґіна Volosca і ґр. Ив. Тарновского "Телимена". До мети добіг першій Atheist, друга Vоlоsса, а третя "Телимена". "Кордіян" скинув їздця і утїк до стайнї. Нагороду австрійского Джокей-Клюбу в сумі 1000 зр. взяв ґр. Іос. Баворовскій за коня Aister-a. В пятім бігу побідила Panama ґр. Ив. Тарновского, котрому дістала ся нагорода 1000 зр., т. зв. Хоростківска, жертвувана ґр. Вільг. Сїменьским. В послїднім бігу [з перешкодами] станув першій при метї кінь полковника Полька "Надор", на котрім їxaв поручник Міклос, витязь в дістансовій їздї Відень-Берлин. Нагорода в тім бігу виносила 1000 франків, жертвуваних Скаціґіною. — Дальші перегони відбудуть ся нинї і завтра.

Дрібні вісти. З львівскої вязницї утїк Михайло Книшоїд, родом зі Львова, котрий відсиджував кару 1½ річної тяжкої вязницї за крадїж. — В Коломиї помер дня 24 н. ст. червня в 84-ім роцї житя Феликс de Паст, бувшій совітник намістництва і староста властитель ордеру зелїзної корони ІІІ-ої кляси, почетний горожанин міста Бережан.

Дѣло