◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Руско-народний театр приїздить до Хирова і дасть там три представленя. На перше 25 н. ст. мая грати будуть "Барона циганьского". Годить ся примітити, що театр рускій заїзджає до Хирова по раз першій.

О. Іосифа Красицкого, пароха з Дернова і кількох єго парохіян обжалувала прокураторія в Золочеві о злочин публичного насильства з §.98 зак. карн. і о переступство з §2 зак. з 15 падолиста 1867 р. ч. 135 В. з. д. Злочину насильства публичного допустили ся обжаловані тим, що силували підписувати петицію до цїсаря против заведеня фонетики в школах, а згаданого переступства допустили ся обжаловані в той спосіб, що скликали в Дернові для підписуваня петицій збори, не повідомивши на перед о тім політичну власть. З порученя прокураторії переслухано насамперед в повітовім судї селян, а дня 1 н. ст. цвітня о. І. Красицкого. Обжалованє о злочиньство відкинула прокураторія, а що-до другої точки обжалованя, відбула ся — як доносять "Галичанинови" — карна розправа перед повітовим судом в Камінцї струмиловій. По переведеній розправі засудив адюнкт п. Шелиньскій о. І. Красицкого на кару 30 зр., або 6 днїв арешту, а селян Андрія Шишку (вітця), Антона Шишку (сина), Антона Сокирку, Василя Шишку і Павла Штибля кождого на 3 днї арешту. Всї засуджені приймили засуд.

Стіпендію з фундації бл. п. Игнатія і Розалії-Евфрозини з Дїдицких Ванковичів в річній сумі 90 зр. надав управляючій совіт Народного Дому у Львові ученикови V-ої кляси рускої ґімназії у Львові Богданови Дїдицкому, почавши від 1892/3 шкільного року. Стіпендист буде побирати тую стіпендію до окінченя наук, а потім ще два роки єсли буде приготовлятись до докторского испиту, єсли-ж вступить до служби правительственної то буде єї побирати так довго, як довго єго служба буде безплатна.

Коло Бережан була в суботу страшна злива з громами і градом. В селї Котові обірвала ся хмара і наробила страшеної шкоди. Вода лилась вікнами до хат, повалила кілька хат, в других повибивала стїни а забрала, що лише в хатї було. Поплили з водою знаряди господарскі, бочки, мука, збіже і вся ярина, що почала виколювати ся з землї. Найсумнїйше те, що з рілї забрала вода весь чорнозем а полишив ся камінь, котрий треба оброблювати роками, заки що на нїм уродить ся. Такого нещастя не тямлять найстарші люде. Одному господареви, що орав у поли, убив грім пару волів вартости 200 зр. До вчера ще стояла вода в огородах по пояс, а на місцях висше положених лежав град з-на пів ліктя. Страти необчислені.

На памятник Маркіяна Шашкевича зложили львівскі рускі женщини при нагодї відчитів устроюваних руским товариством педаґоґічним 16 зр., котрі проф. Барвіньскій передав на ту цїль товариству "Просвіта". Годилось би, щоб наші Земляки при всяких подібних нагодах памятали про ту гарну цїль і хоч дрібними датками допомогли в пятьдесяті роковини смерти воскресителя галицкої Руси здвигнути єму памятник.

Огнї. Дня 19 н. ст. мая знищив огонь в Краківци дві загороди міщаньскі, власність бувшого бурмістра Ив. Федини і вдови Маркової. Хоч вітер підчас огню був сильний і місточку грозила велика небезпечність то завдяки енерґічному ратункови удало ся огонь спинити.

Огонь повстав оногди около десятої години в ночи в склепику під ч. 3 при ул. Веселій у Львові, де Тавба Ґрінфельд продає нафту. Якась дївчина беручи зі стола фляшку з нафтою, вивернула єї, а коли хотїла єї хопити, завадила другою рукою, в котрій держала сїрники о стіл, в наслїдок чого займили ся сїрники а від них розлита нафта. Полумя в одній хвили обгорнуло стіл і стоячу недалеко шафку з одеясею. Однако Ґрінфельдова, не надумуючись, викинула зараз на улицю горючі річи а двері склепику замкнула, в наслїдок чого спинила дальшій огонь, так що сторожа пожарна, коли прибула на місце, застала вже огонь угашений.

Дрібні вісти. Вінчанє доньки п. Ант. Рибачика, управителя школи в Микулинцях, панни Марії з п. Онуфрієм Солтисом, учителем в Воробіївцї, відбуло ся торжественно в свято-юрскій церкві у Львові дня 18 н. ст. мая с. р. Чин вінчаня довершали оо. сов. Ив. Редкевич і Чапельскій при участи оо. Дудикевича і Пришляка. — У Львові помер в пятницю дня 19 н. ст. мая бувшій властитель Русятич Стефан Очосальскій в 72-ім роцї житя. Покійний звістний був в широких кругах з своєго дотепу.

Дѣло