◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Мирова делєґація Української Републики в переїздї через Львів. ЛЬВІВ, 1. сїчня 1918. Мирова делєґація Української Народної Републики переїхала нинї через Львів у дорозї через тернопільський фронт до Берестя Литовського. У Львові задержала ся делєґація тільки коротко. З українських інституцій відвідало чотирох членів делєґації книгарню Наукового Товариства ім. Шевченка, куди привіз їх двома автомобілями придїлений до їх товариства нїмецький офіцир. Поспішаючись до зелїзницї, українські відпоручники могли забаритись у книгарнї лише стільки часу, щоб закупити новини української полїтичної лїтератури (брошури, часописи) в українській і нїмецькій мові. Між ин. забрали із собою й комплєт "Дїла" за останнїй місяць. Пращаючись з п. директоркою книгарнї, просили українські делєґати переказати від них привіт українському громадянству Львова.
"Народна Часопись", додаток до "Gazet-и Lwowsk-ої", почала знова виходити з днем 1. сїчня с. р. після трилїтної перерви. "Народна Часопись" буде появляти ся щоденно.
Нарештї! Нам пишуть: В недїлю 23. м. м. оповістив катедральний парох, о. мітрат Гордієвський, на службі Божій і на вечірни, що також катедральна церква (вона була одинокою в цїлій дієцезії, що придержувала ся Григориянського калєндаря) буде обходити від тепер. свят та після давного (Юлїянського) календаря "до закінченя війни", а на вечерни сказав, що се буде тревати "аж до дальшого розпорядженя". Ceгo Різдва Христового мож буде сказати у нас: На Українї великий цуд, з українським станиславівським владикою обходить вже свята український люд!
Вага народної школи, хоч звітна загально, не викликує такої печаливости у суспільности, на яку заслугує. Доказом українські школи у Льволі взагалї, а школа Кружка У. П. Т. ім. кор. Данила на жовківськім передмістю у Львові зокрема, де в чотирох клясах з шістьома віддїлами побирає науку в українській мові поверх 200 дїтий. Мимо всяких зусиль управи і учительського збору годї звязати кінцї зі собою до сеї степени, що нераз нема в касї гроший на оплаченє найконечнїйших видатків на тоту школу. Скора і видатнїйша поміч суспільности є доконче потрібна і єсли патріотичні змаганя одиниць не одержать помочи від нашого народно освідомленого загалу — може істнованє сеї школи бути поважно загрожене. Думаємо, що висока цїль національного вихованя дїтий, загрожених винародовленєм, спонукає нашу суспільність до складаня хочби найдрібнїйших добровільних жертв для збереженя для України молодого поколїня у Львові. Датки просимо слати на руки скарбнички Стефанїї Гошовської, Львів, Театинська 7 II. пов.
Поворот з неволї. Нинї вернув до Львова вивезений царським правительством о. Мирон Горникевич.
Прилученє Галичини до Польщі. Як доносить "Neue Lemberger Zeіtung" з 1. сїчня 1918, містить віденська "Nеuе Freіe Presse" в понедїлковім числї артикул, сконфіскований в недїльнім числї, який займається австрійсько-польським питанєм і заявляєть ся за пpилученєм Галичини до Польщі за нійтїснїйшою сполукою нової польської держави з Австрією.
Надїленє баронїєю. "Wiener Zeіtung" доносить: його Цїс. і Кор. Апост. Величність відручним письмом з 22. грудня 1917 р. зволив наймилостивійше надати полковникови Казимирови Ґужковському достоїнство австрійського барона з увільненєм від такси.
Смерть ґр. Станислава Тарновського. В Кракові помер вчера прeзидент краківської Академії Наук проф. ґр. Станислав Тарновський, квестор польських консервативних полїтиків і учених. Причиною смерти була перестуда підчас Різвяних свят, до того прилучило се ослабленє серця і cкелєpоза. Похорон буде в четвер, 3. с. м. В полїтицї був покійний одним з творцїв і провідників краківської консервативної групи. Його консервативні погляди характеризували його також як ученого історика лїтератури. Супроти Українцїв займав становище шляхотської Польщі. В остатних лїтах часто вказував на небезпеку демократизації, признаючи, що польські демократи сповнюють неконсеквенцію, хотячи усунути шляхту, а вдержати польське панованє на українських землях Речі посполитої.