Свято проголошеня Української Републики серед У. С. С.

Нам пишуть: По всїх постоях Українських Сїчових Стрільцїв уладжено дня 8. і 9. грудня святочний обхід проголошеня Української Републики. Команда Вишколу У. С. С. і команда коша видали з тої нагоди спеціяльний приказ до сотень і віддїлів.
Свято розпочало ся вже в навечерє, то є в суботу по пол. Усї визначнїйші будинки прикрашено українськими прапорами, по головних вулицях, куди мали переходити проходи з хороводами виставлено триюмфальні брами з написями: "Хай живе Українська Република". Точно о год. 5 вечером заряджено загальну збірку в коши. Віддїли святочно одягнені заквітчані сосонками на шапках збирались коло головної канцелярії. Панував піднесений настрій. Кождий відчував велику вагу хвилї, яку довело ся переживати. На лицях слїдна була радість, підєм на душі.
Сповнила ся велика мрія — Україна вільна, свобідна.
Лягло чимало з тих, що за поривом молодечого серця з піснею: "А ми тую червону калину..." йшли у бій визволити братів з за кордону. Остало ще більше калїк і немічних. Вони сегодня бодай діждали ся здійсненя лелїяних надїй і в нагороду за труди і воєнні злиднї, а в нагороду судьби за муки усього народу.
Україна воскресла сама і сильна і дужа як велитень, що пробудив ся зі сну, бо почув у нутрі силу.
Великим чотирокутником залягли стрілецькі віддїли площу перед кошовою канцелярією. Весело палахкотїли смолоскипи, на триюмфальній брамі серед зеленї і світил лямпіонів маєстатично повівали прапори. Тиха зимова ніч з мілїонами звізд на небі — кругом білїє свіжий снїг і склить ся як перли. Мимохіть зливаєть ся краса природи в душевний настрій великого свята воскресеня. Море світла бє високо у гору і знимаєть ся кудись далeкo, як далеко несуть ся взнеслі гадки вільного народа.
Заграла Сїчова opxеcтpa — усьо заметушилось, біжать старші і молодші, дїтвора тиснить ся між стрілецькі ряди. Поволи втихає гамір, на сходи кошової канцелярії виступає кошовий д-р Гірняк і poзпочинаєть короткою промовою свято. По нім виголошує привітне слова дес. Смулка, пояснює вагу і значінє проголошеня Самостійної України і підносить оклик в честь Української Републики. З соток грудей несеть ся гучне "Слава"! — музика грає український гимн.
Потім формуєть ся похід, проходить попід триюмфальну браму і як довгий світляний вуж подаєть ся улицями села. Мінять ся краски горіючих лямпіонів і смолоскипів, несеть ся бадьора пісня, чути гучні удари оркестри.
Що хвилї летять вистріли ракетних пистолїв і продирають проймаючим блеском далекий виднокруг. Їм відповідають стрільцї з других сїл. Ракети за ракетами падуть на овиді як метеори, цїла околиця сяє дивним блеском. Похід переходить Пісочну і звертає до Черницї. Тут біля украшеної стаційної команди і триюмфальної брами виголошує коротке слово підхор. Левко Лепкий. Відтак дефіляда і віддїли вертають на своє місце призначеня.
О годину пізнїйше зачалось свято у вишколї У.С.С.
В читальни в Надїтичах виголосив до стрільцїв і народу пор. Богдан Гнатович відповідний реферат. При кінци піднїс оклик в честь Української Републики. Зібрані відспівали український гимн, на дворі уставлена сотня віддала почесний стріл в гору. Відтак рушив похід з музикою улицями села в сторону Вереня де стоїть команда вишколу У.С.С.
Під будинком команди промовив отаман Гриць Коссак. В річевій мові пояснив значінє і вагу проголошеня Української Републики під теперішню хвилю і піднїс в її честь оклик. Загреміло трикратне "Слава!" і "Хай живе Українська Република"! Улицї Вереля, команди і канцелярії були ярко ілюміновані.
Другої днини, в недїлю, відбуло ся спільне богослуженє в церкві в Надїтичах. Тамошний священик о. д-р Костишин виголосив принагідну проповідь, а на закінченє заінтонував "Ще не вмерла Україна". По богослуженю уставили ся сотнї на площі збірок, де по короткій промові отамана Коссака відбула ся дефіляда цїлого похідного куріня.
Рівнож в Пісочнї відправна о. парох Кузьмич богослуженє з відповідною проповідю для людий. По богослуженю удав ся нарід і Стрільцї під святочно прикрашену браму, звідки промовив чет. Михайло Гаврилко, одїтий в запорожську строю. По нїм забрав слово свіжо прибувший гість з України хор Мик. Салдан. Оповів про могучість, силу і єдність молодої Української Держави внїс оклик на честь української армії. По трикратнім грімкім "Слава" відспівали зібрані "Вже воскресла Україна".
Вечером відбули ся святочні вечері, на яких поодинокі ґрупи офіцирів У. С. С. обміняли ся делєґатами.

18.12.1917

До теми