◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Битва за Київ. Повна побіда Українцїв
НАД КОРДОНОМ, 4 грудня 1917. Між 5—10 падолиста прийшло в Київї між большевиками і меншевиками до оружної розправи. Українцї стали по сторонї большевиків і се рішило побіду. Вони заняли арсенал, укріпили його довкруги дротяними засїками, окопами і кулеметами. Звідкись роздобули артилєрію і острілювали через 3 днї Хрещатик, де укріпились меншовики. Меншевики робили приступ на арсенал і їх богато убито. З цїлого Київа зроблено кріпость і там вела ся справжня війна — а більша, як тепер на фронтї. До меншевиків прилучили ся кадети і всї инші елєменти, ворожі українському рухови. Офіціяльно представлено се як боротьбу між большевиками і меншевиками, та в дїйсности була се боротьба між українством і московськими централїстами.
Цїкаво, що до тих "меншевиків" прилучились наші полонені Чехи і галицька кацапня.
Конець кінцем Українцї побідили і обняли власть над Київом. Щоби не поширювалась меншевицька пропаґанда серед війск київського війскового округа обняли вони також і команду цїлого округа. Щоби до Київа не приїздили непевні елєменти, обняли команду зелїзничого двірця.
Зелїзнича служба в українських областях майже вся в українських руках, виключно в українських руках всї лїнїї, що ведуть на фронт.
Се фактичне перенятє власти Українцями потягнуло за собою той наслїдок, що заступники антанту зачали шукати до них зближеня.
Українські війска на фронтї за почином У. Ц. Ради і з власної волї самі орґанїзують ся. Так прим. російська 56. дивізія піхоти стає на очах українською. Українцї в тій дивізії всї ворожі їм елєменти заставляють мовчати. Москалї звуть Українцїв проклятими хахлами, що їх невимовно обурює; Українцї їх кацапами.
Кацапи заявили, що підуть на кавказький фронт, а хахли нехай самі боронять свою "хахлацьку область".
Переговори про завішенє оружя.
БЕРЛЇН 7. грудня 1917. Бюро Вольфа доносить:
Заступники чотирьох союзних держав і оставші члени російських делєґацій відбували вчора перед і по полудни комісійні засїданя, на котрих замкнено редакцію протоколів із засїдань та вступні працї на найблнзші повні засїданя.
Мінїстерська комісія для розслїдженя південно-славянських жалоб
До "Neue Fr. Presse" доносять з Ґрацу:
Дня 2 грудня прибули сюди секційний шеф д-р Алексі, відпоручник мінїстерства внутрішних справ, мінїстерський радник Кулїч з президії мінїстрів і віцепрезидент долїшно-австрійської Ради шкільної краєвої д-р Брайтенбах в заступстві мінїстерства просвіти. Згадані високі урядники задержать ся кілька тижнїв в Стирії, Каринтії, Країнї, Побережу і Дальматії, щоби там на основї окремого порученя правительства вести слїдство про всї факти, наведені в парляментарних інтерпеляціях південно славянських послів, які відносять ся до поведеня властий супроти хорватської і словінської людности підчас війни.
Мінїстерська комісія вивінувана широкими повновластями і має за своє завданє через безпосередне переслухуванє населеня про кождий поодинокий факт, наведений в згаданих інтерпеляціях, ствердити дїйсний стан і зложити про се звіт правительству. Комісія буде займати ся тільки тими жалобами, яких предметом є поведенє цивільних властий з населенєм, бо жалоби проти війскових орґанів буде розглядати окрема війскова комісія.
Вислїд дослїдів мінїстерської комісії стане в своїм часї основою для відповідий правительства на згадані інтерпеляції, в першій мірі інтерпеляції пп. Веретовшка і Корошеца, внесені на засїданях парляменту дня 3. і 7. липня с. р. Як зачувати, висилка окремої мінїстерської комісії наступила на домаганє південно-славянських послів, які жадали, щоби слїдства про їх жалоби не передавати місцевим орґанам полїтичної адмінїстрації, бо вони про обєктивність тих властий сумнївають ся.
Сполучені Держави виповідають війну Австро-Угорщинї.
ЛЬОНДОН (Ткб). "Ceutrals News" доносить з Вашинґтону під датою 6. с. м.: Резолюція комісії палати послїв для заграничних справ звучить так:
Тому, що австро-угорське правительство супроти правительства і народу Сполучених Держав через зірванє дипломатичних зносин і попиранє нїмецької полїтики в справі підводних суден, полїтики Нїмеччини, з якою є Америка у війнї, виступила в ворожий спосіб і тому, що Австро-Угорщина дала свойому союзникови всяке попертє до дальшого веденя війни на морю і суші з правительством Союзних Держав, збори конґресу Сенату і палати послів ухвалюють, що від дня 5. грудня с. р. в полудне істнує між Австро-Угорщиною і Сполученими Державами воєнний стан. Уповновласнюєть ся президента, щоби всї оружні сили Америки на суші і мори, всї помічні засоби, які має правительство до розпорядимости ужив у війнї з Австро-Угорщиною аж до доведеня боротьби до успішного кінця.
АМСТЕРДАМ (Райтер). З Вашинґтону доносять: Конґрес виповість війну Туреччинї і Болгарії доперва тодї, коли президент буде се вважати за відповідне, бо тепер вважає се Вільзон нерозсудним.
Калєдін перед пораженєм.
СТОКҐОЛЬМ (Т. пр.) "Правда" доносить, що вістка про похід війск Калєдіна є тенденційною видумкою. Противно, Калєдін находить ся тепер в лихім положеню, бо втратив донську область і крім ceгo є окружений військом большевиків і громадами хлопів. Він зміряє до Ростова над Доном, який має бути сильно загрожений.