Учителі рускі і конференції учительські.

У Львові дня 13 н. ст. червня 1892.
В однім з послїдних чисел "Дѣла" подали ми допись з Городка, що і тамошна рада шкільна окружна не визначила на конференцію учительску, котра має відбутись в перших днях вересня сего року, анї одного темату руского до виробу і обговореня. З других округів шкільних вже доходили подібні вісти.
Кореспонденти инші підносять при тім жаль, що Русини, засїдаючі в радах шкільних, не упоминають ся о то право для руских учителїв. Не знаємо, як оно дїєсь, але хоч-би члени-Русини і не упімнулись о рускі темати, то ми скажемо, що тут головна провина паде таки на инспектора окружного враз з ц. к. старостою, котрі оба повинні стояти на сторожи законів шкільних краєвих і розпоряджень краєвої ради шкільної. Цїле дїло представляє ся в такім видї:
Вже перед двома роками запримітила комісія испитуюча учителїв шкіл народних у Львові, що учителї, приступаючі до испиту кваліфікаційного, не посїдають анї достаточної вправи в язицї рускім, анї достаточного знаня термінів технічних в науках. Слїдячи за причиною того прояву, комісія прийшла до оправданого пересвідченя, що жерело лиха лежить в тім, що учителям, занятим при школах руских, не дає ся нагоди вправляти ся в викладах руских на конференціях учительских. Комісія, а взглядно єї предсїдатель, директор Дїдицкій, віднїс ся зараз до ц. к. краєвої ради шкільної з представленєм, щоби найвисша власть шкільна усунула той недостаток і розпорядила, що буде потрібно. Краєва рада шкільна вволила волю комісії испитуючої і видала небавом окреме розпорядженє, котрим візвала окружні ради шкільні до визначуваня тематів руских на згадані конференції. Комісія испитуюча одержала навіть повідомленє о тім розпорядженю власти шкільної і була вже того пересвідченя, що окружні инспектори виконають розпорядженє своєї власти. Однакож коли часописи в осени сего року подали наново численні вісти, що инспектори окружні розпорядженє краєвої ради шкільної кинули просто до коша і єго не виконують, то комісія испитуюча віднеслась до властей шкільних з другим представленєм в тім самім предметї а надто просила, щоби инспектори заосмотрили окружні шкільні бібліотеки в рускі підручники шкільні, з котрих би учителї могли кождого часу користати і вправлювати ся в знаню термінів технічних. Не знаємо довідно, але здаєсь нам, що краєва рада шкільна з огляду на добро шкіл народних, — мусїла пригадати инспекторам в-друге, щоби на конференції учительскі визначували темати рускі, і то по половинї, а дискусію над рускими тематами переводили також по руски. Але хоч-би і не було другого розпорядженя, то перше розпорядженє в тім дїлї истнує і єсть правосильне.
На него і покликуємось нинї і уважаємо, що инспектор округа городецкого і другі поступили собі — просто сказавши — самовільно, єсли, мимо найвиразнїйшого розпорядженя найвисшої власти шкільної краю, на конференцію учителїв не подали нї одного темату руского. Значить се просто не повинувати ся розпорядженям висшої власти — краєвої ради шкільної. Тут розходить ся о добро шкіл, а на тім поли годї бавитись в яку-небудь політику! В городецкім повітї шкільнім рускі школи в переважаючім числї, наука ведесь по руски, учителї мають руским язиком володїти навіть взірцево, розпорядженє єсть, — то самоволя і політикованє не мають і не можуть мати тут місця.
При тім просимо наших Вп. читателїв, щоби нам і з других сторін краю подали вісти з того поля, аби знати, чи й деинде инспектори шкільні слухають розпоряджень властей своїх так, як послухав инспектор городецкій...

13.06.1892

До теми