◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Видїл руского політичного товариства "Народна Рада у Львові" ухвалив вислати до ґенерального директора державних зелїзниць, д-pa Л. Білиньского, підчас єго побуту у Львові двох своїх відпоручників з представленєм, щоби на державних зелїзницях всюди заведені були також написи рускі по мисли виданого вже перед кількома лїтами розпорядку міністерства торговлї. Один з призначених видїлом "Народної Ради" відпоручників при нагодї неофіціяльної стрічи з д-ром Білиньским, звістив єго о ухвалї видїлу "Народної Ради", а коли д-р Білиньскій заявив, що справа, котру відпоручники мали би єму представити, вже полагоджена в наслїдок меморіялу видїлу краєвого [де, як звістно, на внесенє члена видїлу краєвого, д-ра Савчака, було висказане також домаганє руских написів], то відпоручники "Народної Ради" приймили се до відомости і порученє дане им узнали вже очевидно за безпредметове.
Дирекція руско-народного театру просить нас оповістити, що представленя будуть відбувати ся і в сала Frohsinn-y таки ві вторки і в четверги [отже не в середи і пятницї], a то з причини, що тілько ві вторки і четверги саля Frohsinn-y буде вільна. — Завтра, ві второк, представлена буде вічно свіжа і мила "Наталка Полтавка" батька нашої новочасної літератури Ив. Котляревского, по раз першій з инструмента цією капельмайстра Фалля. В "Наталцї-Полтавцї" виступлять найкрасші сили співочі нашого театру — деякі нові — а кромі того між актами відспіває славно-звістний оперовий співак з театру Скарбка, земляк наш п. Кончевич, улюблену Русинам пісню "Замовкли торбани". Не сумнїваємось, що саля Frohsinn-y буде ві второк повнїсїнька...
Огнї. Дня 7 н. ст. марта згорів в Брошневі коло Рожнятова тартак. При ратунку відзначили ся місцеві селяне. Тартак був убезпечений в товаристві краківскім. Шкода виносить більше як 5000 зр.
Бузьки появили ся вже в Галичинї. Дня 12 н. ст. марта перелїтали они понад Перемишлем.
Арештованє. На стації зелїзничій в Граници арештовано сими днями двох подорожних їдучих до Конґресівки. При арештованих найдено револьвери і пачку нігілістичних писем.
Також конфіската. Від якогось часу появили ся на Буковинї сїрнички в коробках, украшених портретами членів царскої родини і першою строфою россійского имну. Суд краєвий в Чернівцях зарядив тепер конфіскату таких коробок і заказав их продавати.
Демонстрація студентів. Слухателї судової медицини на університетї нїмецкім в Празї устроїли демонстрацію против нового професора Патлявфа, котрий обняв сю посаду по професорі Машцї. Професор Патлявф відпалив при испитї кількох студентів, і се дало причину до демонстрацій. Около 250 студентів зібрало ся в авдиторії, та повитало професора свистом та окликами: pereat, а відтак вийшли з салї, і полишили єго самого на катедрі.
Чудотворний факір показує тепер у Відни свої штуки і викликує ними велику сенсацію у тих, що на се дивлять ся. Факір сей називає ся Солиман бен Аіса (син Аіса), єсть родом зі Индії, а тїло єго здає ся бути дїйстно безпезпечне від всяких уколень і ударів хоч би й якими острими предметами. Він вбиває собі острі голки в руки, лице, ніс, уха, язик, гортанку і долонї; бьє себе по животї вістрєм дуже острої шаблї і не скалїчить себе; держить руку над горіючим смолоскипом і не попече ся. Віденьскій професор д-р Мосетіґ проколов єму голкою язик а кров з него не потекла. Солиман, котрий замешкав в Ронахера, має до 35 лїт і любить, видко, робити людям несподїванку своїми штуками, щоби их перепудити. Оногди сидїв він в реставрації у Ронахера і наразї вбив собі вилки в око, відтак запхав ніж в язик, а наконець переколов собі голкою ніс. В сали повстав великій переполох, бо всї думали, що то якійсь божевільний; аж тогдї зробив ся спокій, коли гостї довідались, що то индійскій факір. Загребскій професор д-р Цох доказує, що всї штуки чудотворного факіра не суть нїчим надзвичайним, і лиш в наслїдок довголїтної вправи та подготовленя до того дїла вже за молоду, ще в дитинячім віцї.
Дрібні вісти. В Коломиї помер лїкар міскій, д-р Михайло Якубовскій, в 47 роцї житя.