Космічний телескоп НАСА «Кеплер» відкрив дві екзопланети, розміром близьким до Землі, у так званій «зоні, придатній до життя». Це – відстань від зорі, в межах якої вода на поверхні планети може існувати в рідкому стані.
Відкриття засвідчило, що "Кеплер" впритул наблизився до своєї головної місії – знайти планету-«двійника» Землі за межами Сонячної системи.
Обидві планети обертаються навколо зорі Кеплер-62, розміром дві третини розміру Сонця, що знаходиться на відстані 1.200 світлових років (368 парсек) від Землі. Зовнішня планета Кеплер-62f на 41% більша за Землю та обертається навколо зірки за 267 днів. Діаметр внутрішньої планети Кеплер-62е на 61% більший за земний, а період її обертання становить 122 дні.
Телескоп детектував планети, спостерігаючи за коливанням яскравості зірки, коли вони проходять повз її поверхню. За цими коливанням астрономам вдалося математично обчислити розмір планет та їхню віддаль від зорі.
У статті, опублікованій сьогодні у журналі Science, команда дослідників НАСА на чолі з Вільямом Боруцкі, провідним науковим співробітником Дослідницького центру Еймса, стверджують, що планети мають тверду поверхню та є скоріш за все крижаними чи скелястими. Інший науковець проекту Дімітар Сасселов з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, якого підтримують вчені з Інституту астрономії ім. Макса Планка у Гайдельберзі (Німеччина), однак, вважає, що на планетах можуть бути океани рідкої води. За його припущенням, або поверхня планети покрита океанами рідини, або ж рідина може бути під шаром криги, яка знизу розтанула під дією геотермальних температур. В останньому випадку не виключено, що там може бути життя, яке використовує той самий механізм живлення, що й окремі живі організми на Землі біля підводних гідротермальних джерел.
Як зазначає Лінді Елкінс-Тантон, директор департаменту з дослідження магнетизму Землі з Інституту Карнегі у Вашингтоні, «особливості планет дають усі підстави вважати, що вони можуть бути придатними для життя». Вона, проте, додає, що науковці не мають про вміст парникового газу (СО2) а їхній атмосфері. Саме парниковий газ утримує тепло, дозволяючи підтримувати стабільну температуру круглорічно, що необхідно для існування рідини.
Інший вчений Джонатан Лунайн, планетолог з Університеті Корнела, зазначає, що з’ясувати, з яких хімічних елементі та мінералів складаються екзопланети складно, оскільки вченим ще не вдалося достовірно визначити їхні маси, адже гравітаційний вплив Кеплера-62е та Кеплера-62f на свою зорю надто малий, щоб бути впевненим у розрахунках. Крім того, на його думку, планети знаходяться надто далеко від нас, щоб за допомогою спектрального аналізу визначити хімічний склад їхньої атмосфери. Проте вчений додає, що вони поки найбільш подібні екзопланети не Землю, які досі вдалося виявити у Космосі.