Львів, 8 листопада.
В освітньо-виховній праці сповняють велике завдання книжки, що доповнюють шкільну освіту. Вони є правдивими університетами сучасної доби, бо книга не тільки поширює й поглиблює освіту, добуту в школі, але відслонює тайни успіху, невдач, ролі одиниці у відношенні до оточення, до суспільної групи та нації. Сила різних питань насувається людині і вимагає негайної розв'язки. У вирі життя легко може людина стати жертвою брутальної демагогії людей, коли ця людина не визначила ясно свого духово-морального світогляду.
Поважне читання допомагає освідомлювати собі докладно ще неоформлені думки, які може десь бродять, та дуже неясно в душі людини. Іноді одна думка, подана в книзі, осяє мов заревом якусь сторінку душі, викличе інші, створить цілу гаму духового процесу та вкаже життєвий шлях. У книзі черпає дуже часто людина духові сили: книга стає повірницею найінтимніших думок і змагань, вірним другом і вчителем.
Книжка — носій скарбів народного духа, що свої соки черпає з народної почви. Вона являється виразником усіх прямувань народу, його туги й надії, його ідеалів. Тому книжка належить до національних цінностей, вона ж й творить культуру нації.
Коли подоланому народові іноді замикають уста, книжка несе у світ його пориви та змагання. Вона переходить кордони, стає пропагатором народніх змагань, будить в світі зацікавлення своєю батьківщиною, ба навіть хвилевих ворогів повертає у прихильників.
Та найглибший вплив має книжка на тих, що походять з одної культури, що об'єднані одним минулим. Тут відбувається таємний процес духового зближення, затіснення в одно національне тіло, в одну національну спільноту. Тому й зрозуміла та боротьба, що її проводив ще царський російський уряд з українською книгою на Наддніпрянщині цензурними указами. Недивне теж і масове нищення українських національних книжок большевиками, що в часі двадцятьдвомісячної окупації знищили майже всі книжні склади та бібліотеки в Галичині. Зате зрозуміло, що для несвідомих українців "Кобзар" Шевченка будив національну свідомість.
Коли мірилом сили народного духа є його книжка, то треба, щоб вона мала з ним міцний зв'язок. Поки думки й почуття, закуті в словах книжок, мовчать, замкнуті у виставових вікнах книгарень, чи на крамничних поличках, доти не можна говорити про багатство народу. Книжка — це знаряддя і її мусимо вживати.
Сьогодні, коли в нових політичних умовинах маємо повну змогу розвинути освіту в нашому народі до такого ступеня, що вона відкриє правдиву силу і вартість народу — мусимо ці можливости використати. Найперше слід нашим освітним та видавничим установам призадуматися над реальним планом видання популярних книжок для широкого загалу з ділянки: релігії, красного письменства, мистецтва, історії, природознавства та географії, кооперації і сільського та домашнього господарства, техніки та ремесла, гігієни, та спорту. Такі популярні книжечки, призначені в першу чергу для села і для міського населення, писані фахівцями, повинні появлятися у нас кожного місяця і боковий голод, який так дуже відчувають сьогодні українські широкі маси. Правда, ми бачимо на виставових вікнах книгарень дещо книжок, та це або ще передвоєнні видання, або тільки перевидані на еміграції чи вже в краю. Вони в своїй недостатній кількості не можуть дійти до рук усіх українських читачів. Дальше важною справою є наладнати зв'язок між читачем та книжкою. Тут треба б призадуматися над найдоцільнішими шляхами, якими могли б книжки помандрувати до міських кам'яниць, робітничих домиків та сільських стріх; з міських осередків у малі містечка та найдальші сільські закутини нашого краю.
З цим в'яжеться тісно справа громадських бібліотек, бо такі бібліотеки являються сьогодні чи не найкращим засобом тісного зв'язку книжки з найширшими колами читачів. Вкінці третьою справою є належна пропаганда доброї книжки та масового читацтва. Тут мусять стати до праці місцеві Інтелігенти, в першу чергу священники, вчителі та наша університетська молодь, які відповідним порадництвом на тему: що і як читати — принесуть великий хосен справі поширення книжки в народні маси та підйому їх суспільно-культурного рівня.
Рідна, добра книжка — в широкі народні маси — це клич, що домагається негайного реалізування в ім'я сили і вартості української нації.
