За останніми даними, близько 10-15% американців мають хронічні проблеми зі сном – страждають від безсоння або постійно прокидаються вночі. Збитки для економіки, викликані зниженням продуктивності праці через хронічне недосипання, обчислюються десятками мільйонів доларів.
Популярні снодійні препарати, такі, як золпідем й есзолпіклон, діють на рецептори гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК-рецептори), що знаходяться на постсинаптичній мембрані синапсів та знижують збудливість нейронів, сприяючи процесу засипання. ГАМК-рецептори становлять найбільшу частину гальмівних рецепторів мозку, а також це основний нейромедіатор, який відповідає за настрій, когнітивні функції та м’язовий тонус.
Проблема цих препаратів у тому, що вони діють невибірково, активуючи усі ГАМК-рецептори, що призводить до серйозних побічних ефектів. Внаслідок їх приймання погіршуються когнітивні функції, що призводить до цілого ряду порушень пам’яті і здатності до навчання, починаючи від амнезії та запутаного сприйняття, і закінчуючи дивною поведінкою сновид (включно з неконтрольованим блуканням, прийманням їжі та водінням у несвідомому стані). Тож не дивно, що вчені вже давно шукають безпечніші способи викликання сну.
Рішення прийшло з несподіваної сторони – допомогло дослідження білка під назвою орексин (ще знаний як гіпокретин), який контролює процеси активності мозку і відсутній у людей, які страждають нарколепсією
(захворюванням нервової системи, що характеризується денними приступами непереборного сну і нападами раптового засипання). Невролог Джейсон Асленер з Дослідницької лабораторії Мерка у Вест-Пойнт (Пенсильванія) розробив сполуку-інгібітор гіпокретину, яку назвав ДОРА-22, та подіяв з її допомогою на гіпокретинову систему. Попередні дослідження, до речі, вже досягли успіху в продукуванні сну
через орексинову систему, проте питання впливу на когнітивні функції тоді ще залишалось недослідженим. Дослідження цього зв'язку, власне, і було метою Асленера.
На щурах і мавпах науковці протестували два препарати - ті, які діють на ГАМК-рецептори, і ДОРУ-22, що діє на орексин. У пацюків напередодні тесту перевірили пам’ять через здатність розпізнавати об’єкти. Гризунам давали вивчити якийсь новий для них об’єкт – наприклад, конус чи сферу. Згодом цей об’єкт забирали і, коли час збігав, їм пропонували вже два об’єкти – той, який вони вже встигли вивчити і зовсім новий. Якщопацюки пам’ятали об’єкт, на його вивчення і розпізнавання вони витрачали менше часу. Приматів тестували інакше. Мавпи мали розпізнавати кольори, натискаючи на них з допомогою сенсорних екранів.
Результати тестів показали, що препарати, які діють на ГАМК-рецептори, сповільнюють реакції і знижують когнітивні здібності. Наприклад, примати під дією цих препаратів на 20% гірше виконували завдання. В той же час ДОРА-22 таких ефектів не мала.
«Ця сполука дасть змогу людям, які приймають снодійні препарати, повноцінно виконувати усі когнітивні завдання відразу після пробудження, без ніяких дефектів», - стверджує Джейсон Аслендер. Хоча ДОРУ-22 ще не тестували на людях, науковці сподіваються, що вона стане хорошою альтернативою традиційним снодійним препаратам.
10.04.2013