Я. Шудріх. "Уфштейг" ("Розкована поезія"), Поезії. Укрдержнацменвидав Київ—Львів, 1941 р.
Чим більше вчитуєшся в нові твори багатьох львівських письменників, тим яскравіше розгортається перед нами яскрава картина визвольного життя не тільки трудящих робітників і селян, але і творчих сил цих письменників. В процесі творення картин нової радянської дійсності письменники одночасно перетворюють і свою власну душу.
Переконливою ілюстрацією для цього є нова збірка поезій єврейською мовою Ґ. Шудріха. Шудріх не належить до тих поетів, які тільки після визволення Західної України почали шукати шляху до революційної поезії. Вже 10 років тому він у своїх перших віршах виступив, як ненависник буржуазного ярма і прихильник ідей комунізму.
В центрі поетичної творчості Шудріха стоїть пригноблена трудяща людина колишньої Польщі. Але підхід до цієї людини був спершу в поета індивідуалістичний, міщансько-романтичний. Такі вірші були здебільшого надруковані в збірці "Земля рушає" (1937 рік).
Для творчого методу Шудріха характерне те, що класові суперечності він змальовyє не безпосередньо. Поет здебільшого дає тільки враження з класової боротьби, переживання вже після подій. Найбільш художнє досягнення у Шудріха є, коли ці класові суперечності переходять у нього в суперечність між трудящою людиною i багатою природою. Поет з гіркою іронією показує тоді тягар капіталістичного ладу, що відриває пролетаря від природи, від сонця, яке "зогріває голу лисину фабриканта". Ці вірші мають в собі ідеологічну свідомість, художню дозрілість та єдність змісту і форми.
Основний мотив творчості Шудріха за колишньої Польщі був сірий, безрадісний, журливий. Така поезія мала, без сумніву, своє революційне значення, проте, вона була дуже обмежена, безперспективна і безвихідна. Поетичні кайдани Шудріхової творчості розкували тільки великі вересневі дні 1939 року, нове радянське життя на визволених землях.
Вже в першому з своїх нових радянських віршів "На шляхах України" Шудріх наче наново перетворився. З його поезії зник смуток і гнітючий настрій, на їх місці зродилася радість і ясність нової весни. Поет тепер заспівав на весь голос. Він заспівав про визволення, про червоних бійців, про радянський патріотизм, про велику любов до соціалістичної батьківщини і до товариша Сталіна. Правда, не всі ці вірші художньо дозрілі, але деякі з них стоять на високому поетичному рівні, наприклад, "Зимова ніч", вірш про фантастичну бесіду між портретами Пушкіна, Байрона, Гейне і Маяковського на тлі нового життя.
Дуже гарні в збірці дитячі вірші, як "Серед піонерів" і інші.
Слабою стороною багатьох поезій Шудріха є їх загальність, неконкретність та недостача безпосереднього зв'язку з новим життям. Великі досягнення трудящих визволених земель на всіх ділянках культурного і господарського життя вже цілком вистачають, щоб поет це зрозумів і художньо оформлював у своїх нових поезіях.
Проте, на підставі збірки "Уфштейг", радянський читач мав підставу чекати від Шудріха дальшого розвитку його творчості, високоякісної радянської поезії.
М. Геленберг.
