Вихід першого номеру "Літературного альманаху" польською мовою є значною подією в культурному житті радянського Львова. "Літературний альманах" цікавий, насамперед, великою різнорідністю і багатством матеріалу. В альманахові багато тематики з минулого трудящих визволених земель. Ряд творів в альманаху розкриває жах минулого трудящих шляхетської Польщі, змальовує розклад і гниль, на які спирався державний лад поміщиків і капіталістів. Не легко повірити, шо вміщена в альманаху "Береза" — О. Гаврилюка є лише репортажем, який показує переживання і спостереження тільки одного в'язня. Цей твір є моральним і політичним центром першого номера альманаху.
Другий значний твір — це фрагменти з поеми Е. Щемплінської "Льонт". Поетеса дає живі картини з революційної дійсності в колишній Польщі, змальовує бурхливе сплетіння ідейних поривів, спогадів та жорстокого презирства до гнобителів. В поемі Щемплінської читач знаходить багато рядків, в яких поетеса розправляється з своїми снобістичними критиками. Поезія для Щемплінської є не результат художнього фліртування, а процес справжніх переживань.
В нарисі "Антек" Ванда Василевська розповідає про свою першу зустріч з дітьми передмість. Це спогад з дитячих років про перше знайомство письменниці з дітьми бідних завулків.
Цікаве оповідання О. Десняка "Орден Леніна". Автор з великою свіжістю і зворушенням описує в ньому нове радянське життя, шанування людей героічної праці, відображаючи правдиву подію, коли М. І. Калінін вручає орден колгоспниці.
Гуцульські легенди та їх аналогії з аптичною міфологією описує Галина Гурська. Читач бачить, як через християнські традиції уява гуцулів сягає в далеке-далеке минуле старовинних переказів різних народів. Ідейна вимова цих спостережень письменниці є дуже цінна і цікава.
Добре написана новела Я. Бжози "Сокира". Автор обрав важку і відповідальну тему. Фабула новели — це оповідання тесляра про різні життєві справи. Проте, місцями читач має враження, що за теслярем криється сам автор, який підшіптує йому деякі думки і спостереження. Без цього недоліку новела Бжози була б прикладом вдало підхопленої розмови ремісника з проблисками розумної оцінки дійсності.
Оповідання П. Бліца "В темній вулиці" написане живо, автор переконливо показує розвиток свідомості юнака на тлі різних подій. Письменникові можна, однак, закинути надмірне накопичення всякого зла. В короткому оповіданні читач знаходить і відгомін погромів, і страйк, і фабричну катастрофу, і конспіраційну діяльність. Це все перевантажує оповідання і часто надає йому мелодраматичний характер.
Оснований на спогадах з польсько-німецької війни твір З. Соболевського "Перші дні" написаний з великим хистом оглядача. Фрагмент Соболевського строго фактографічний, проте, оповідання має своє художнє напруження, гострий рисунок змальовуваної ситуації та загальну атмосферу подій.
В альманаху декілька творів присвячено річниці Парижської комуни: вірш А. Дана "На барикаді", сонет В. Слободніка, вірш П. Кожуха і цікава стаття А. Коска про автора "Інтернаціоналу" Потьє.
Багатий відділ поезії. Ю. Путрамент у вірші "Останнє літо" демаскує малих спадкоємців революційних традицій на Заході. Л. Пастернак у вірші "Поет і захід" розправляється з естетизмом та резонерством, яке намагається спинити похід великого соціалістичного будівництва, З. Гіпчайка в "Боротьбі за урожай" дає ремінісценції псевдокласицизму та багато формальної краси. Широку поетичну музичність читач знайде у вірші Я. Співака "Розмова з другом", в якому автор дає перекрій минулого і сучасного. "Московська елегія" Ст. Ю. Леца насичена художньою картинністю.
Альманах доповнюють статті В. Жимовського про літературний шлях Ванди Василевської, Ст. Василевського — про Юлію Войковську та рецензія на виданий переклад "Чапаєва" — Фурманова.
Г. Вебер.
