(дискусійна стаття)
Жіноча сторінка.
«Український Інститут для дівчат» в Перемишлі має історичну заслугу своею передвоєнною виховною діяльністю. Дістали тут освіту дівчата усіх закутків галицької і буковинської волости.
По війні цей загально-краєвий характер Інституту затрачується, інтернат та інститутська школа стають провінціяльними як подібні установи нпр. у Станиславові чи Коломиї. Сталося це тому, бо по всіх більших провінціональних містах повстали дівочі або коедукаційні гімназії і через те роля Інституту звузилась до Перемиської Землі.
Та не та роля призначена для перемиського Інституту. Він повинен бути атракцією для всіх наших земель по цім боці риської лінії. Адже не тільки з цілого краю, але і з цілої австрійськоі монархії (фантова льотерія, уладжена б. п. еп. Чеховичем!) плили датки на величаві будівлі цього найстаршого осередка дівочої освіти. Нині ці будівлі неначе сумують і згадують добрі часи! Інтернат призначений для 250 дівчат мав у минулому році ледви 109 учениць. Колись усі салі були переповнені дівчатами, а між ними і дівчата з Наддіпрянщини, навіть з далекого Катеринодару!
Привернути те загально-краєве завдання Інституту диктує нам сучасна хвилина. Господарська криза здевалюувала вартість загально-освітніх середніх шкіл, а піднесла високо вартість фахового шкільництва, яке саме цього шкільного року почало організуватись. І перемиський „Інститут для українських дівчат» повинен стати осередком фахового шкільництва. І вже в найближчих роках може стати атракцією для цілого краю, якщо тільки управа, члени і ціла суспільність зрозуміють значіння фахового дівочого шкільництва. Бо треба тут акції цілого краю, щоб розбудувати і поставити фахове шкільництво на можливо найвищім рівні.
І ця акція повинна вже тепер початись, щоб по феріях почати розбудову фахового шкільництва, бо кожний змарнований рік приносить нам великі шкоди і з кожним роком будуть рости перепони. Памятаймо, що концесії на фахові школи йтимуть «в міру господарчої потреби» і загостряться вимоги щодо формальних учительських кваліфікацій.
Зрозуміли це найкраще жиди і вже заздалегідь оснували у Львові окреме „Товариство для поширення фахової освіти в цілім краю». Зі звідомлення цього товариства довідуємось, що жиди мають вже 4 технічні гімназії в тім одну дівочу, 3 дівочі кравецькі гімназії і 9 фахових дівочих шкіл нижчого типу — кравецько-білизнярські з відділами машинного трнкотарства, ткацтва, а крім того ріжні курси як господарства домашнього, дієтетики, ведення пансіонів, рільництва і городництва в школах на фермах в Чижикові, Краковицях (коло Ясла), в Бонарівці (коло Кракова). Цього року повстали нові школи в Сяноці, Коломиї і Городенці. В минулім році мали жндівські фахові школи 1950 учеників і учениць, а курси покінчило 1282 осіб. В самім тільки Перемишлі мають жиди: 4-кл. дівочу кравецьку гімназії; 3-кл. кравецько-білизнярську школу; крім того, варстати і курсн: 1) машинового трикотарства, 2) ткацтва і ткацтва килимового; курси: 1) кравецтва і білизнярства, 2) шкіряної галянтерії і рукавичництва. Всі ті школи поміщені в 2-поверховім будинку Товариства ремісничих варстатів для жидівської .молоді, яке їх утримує. Держава дає щороку 2 000 зол. субвенції.
Ми маємо для наших дівчат 7 гімназій дівочих і 9 гімназій коедукаційних, а на те з фахового шкільництва маємо одну кравецьку гімназію СС. Василіянок у Львові і нижчу школу кравецько-бїлизнярську СС. Служебниць у Бориславі. Не диво, що останнє звідомлення «Рідної Школи" скаржиться, що в гімназіях Р.Ш. (дівочих і коедукаційних) учать ручних робіт чужі сили, бо ,на розписані конкурси ніхто не зголосив ся". За це маємо лєгіон гімназійних абсольвенток без праці, а деякі безуспішно шукають посад служниць (це факт!). Які гімназії для дівчат основувати нам? 1) Кравецькі; 2) білизнярські; 3) коронкарські (ручного і механічного коронкарствз); 4) прядильні; 5) ткацькі (ручного і механічного ткацтва); 6) фарбарсько-викінчальні (ці гімназії учать білення, фарбування і т. д. тканині, 7) трикотарські.
Ті гімназіі ріжняться тільки верстатами, а всі загально-освітні предмети ті самі. Якби Iнститут в Перемишлі став центром дівочої фахової освітн, можнаб тут оснувати 2—3 гімназії, які ріжнились би тільки варстатом, а всі загально-освітні предмети учениці малиб спільні. Фахові гімназії тим лекше утримати, що їхні варстати є продукційні, себто виробляють речі даного фаху чи то на замовлення чи на комісову розродажу. Касовий звіт перемисько-жидівської кравецької школи виказує, що дохід з виробів дав 4695.90 зол. — З того видано на матеріали до шиття 1351.92 зол., ученицям виплачено за роботу 1539.58 зол. Решта пішла на утримання школи.
Ці думки піддаю під дискусію.
Проф. Д. Ґреґолинський.
