Розмови про встановлення пам'ятника відомому галичанину тривають вже близько п'яти років. Скульптуру сподіваються встигнути відлити у Львові та встановити до дня народження Ґерети.
Як повідомляє інтернет-видання "Доба", у Тернополі на вулиці Валовій у вересні можуть нарешті встановити пам’ятник відомому мистецтвознавцеві, археологу, музейнику, культурологу та політичному діячеві Ігорю Ґереті. Скульптуру з гіпсу виготовили ще 5 років тому, але донедавна не могли зібрати гроші на відлив самого пам'ятника.
Цікаво, що пам'ятник збираються встановити на одному рівні з вулицею, без постаменту.
"Спочатку пропонували поставити скульптуру хоч на маленький постамент. Але більшість членів архітектурно-художньої ради, які знали Герету, були проти. І вирішили, що Ігор, як завше, з торбою через плече йтиме по бруківці", – каже член ради, директор Тернопільського художнього музею Ігор Дуда, якого цитує "Доба".
За словами Ігоря Дуди, скульптуру з гіпсу виготовили ще 5 років тому. Тепер її мають відвезти до Львова, де з гіпсової копії виллють оригінал. Гроші на пам’ятник виділили друзі та учні Ґерети. Відкриття пам'ятника планують на 25 вересня 2015 року. У цей день Ігор Ґерета святкував би своє 77-річчя.
"Z" вже розповідав про життя Ігоря Ґерети (1938-2002 рр.) у статті "Великий галичанин Ігор Ґерета". Від 1963 року він працював на різних посадах у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Брав участь у русі шістдесятників, за що поплатився арештом 27 серпня 1965 року. Після кількамісячного ув’язнення суд у Тернополі виніс доволі поміркований вирок – 5 років умовно. Незважаючи на своє "дисиденство", він став ініціатором і співорганізатором кількох культурологічних проектів: музею-садиби Соломії Крушельницької у селі Біла Тернопільського району; музею обласного музично-драматичного театру імені Т.Шевченка; картинної галереї Тернопільського краєзнавчого музею, яку 1991 року перетворено на Тернопільський художній музей; музею-садиби Леся Курбаса в Старому Скалаті (Підволочиський район); разом із Остапом Черемшинським був співавтором експозиції етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у с. Велеснів Монастириського району. І.Ґерета створив також путівники по цих музеях.
Займався він й археологією. Його найбільшим досягненням у цій царині стало дослідження могильника черняхівської культури (III–IV ст. після Р. Хр.) у Чернилеві-Руському (Тернопільський район). На місці цих розкопок він ініціював створення унікального археологічного музею-парку.
У 1990-му Ігор Ґерета – депутат Тернопільської обласної ради першого демократичного скликання. У складі цієї ради він залишався протягом 4 каденцій, був головою постійної депутатської комісії з питань духовності, культури, свободи слова й інформації.
24.08.2015