◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Сегодня відбуває ся похорон дочки п. Юліяна Романчука. Не першій се тяжкій удар в родинї достойного нашого посла, а як попередні знїс з мужеством, гідним чоловіка горячої і невтомимої працї для своєї дорогої народности, так бажаємо єму сердечно — знести і сей новий удар і приняти завіренє о найщиршім сочустві всїх Русинів при нинїшнім єго сумі і болю.
Огнї. В Краснім, пов. золочівского, горіло передвчера третій раз сего року. Огонь займив ся в полудне в північно-всхідній части села і погоріли три господарства з шести будинками. Шкода неубезпечена виносить около 1000 зр. Всї сусїдні села, обшари двірскі і громада Красне доставили сикавок. Також прибула сторожа охотнича з Буска. Один з гоcпoдapiв погоpів вже другій раз сего року. — В селі Раківци коло Щирця погоріли передвчера три селяньскі загороди. — В Лятичи, пов. залїщицкого, погоріли два доми, жидівскій і міщаньскій. Жидівскій дім був убезпечений і, як говорять, з розмислом підпалений. — В Отинії, дня 1 п. ст. серпня о г. 8-ій рано, горіло вже третій раз в тих кількох тижднях. За пів години станули в поломени три доми, але що було спокійно і всї люде кинулись ратувати, то і пригашено огонь. Між людьми все ще говорять о підпаленях.
Проф. Володимир Антонович відбуває сих вакацій враз из петербурским археольоґом Бранденбурґом археольоґічні розслїди надднїпряньских курганів в повітї канівскім. Богато розкопують в околици місточка Кагарлика. І торік в тій околици, в селї Гадомка (майнї Алекс. Наймана) копано під управою кіївского аматора-археольоґа Хойновского і знайдено гріб кінного рицаря з епохи передхристіяньскої з цїлим риштунком і з оружієм. — Також мають ся сего року робити розслїди археольоґічні в селї Бакота, в околици надднїстряньскій. Село Бакота лежить 10 верств від міста Стара Ушиця, серед високих гір, де в ХІІІ віцї було головне місто Бакота. Одна з гір, "Біла" (28° над поверхнею Днїстра) нагадує кріпость. На висоті 20° бьє жерело води. В тій горі був колись монастир. Єсть там викуті келії, коридори зі сходами, в стїнах низьки, лавки камінні, стрільницї і т. и., а на стелях видко славяньскі написи. Селяне знаходили тут золоті монети, знайшли кілька кістяків людских, трубку кістяну, збани і миски металеві і глиняні, кости рибячі, мідяний образ Матери Божої і т. и. — Двацять верст повисше Могилева, при устю до Днїстра ріки Лядави на горі високій 45° над поверхнею Днїстра знаходить ся старинна церков в скалї — дві викуті печери, сполучені з собою отвором. На одній стїнї тої церковцї видко богато виpiзaниx підписів відвідуючих гостей в язиках рускім, польскім, латиньскім, молдавскім, турецкім і татарскім; деякі ще з року 1696. Коло тої церковцї суть в скели також келії і слїди камінних столів. По супротивнім боцї Днїстра єсть також скала, а в нїй печери нїби келії. Нарід говорить, що там ховали ся люде перед Татарами і Турками.
Глиною почав лїчити кіївскій лїкар д-р Шкляревскій і назвав сей спосіб лїченя арґіллікотерапією. Успіхи такого лїченя мали удатись дуже добре при недугах як хронічні гостцї, лишаї, шкірні недуги, невральґія, брак крови, недуги проводу кормового і при т. зв. знидїню фізіольоґічнім. Лїкар задавав глину внутр і внї. На внї мастив сметаною глинистою, зробленою в сей спосіб, що розтирає ся глину з водою або оцтом до густости сметани, — а внутр задавав порошки або піґулки з глини по 10 до 30 ґрамів денно.
Курс аеронавтики для войскових цїлей у Відни закінчив ся з 31 липня. Науку на тім курсї подавав звістний спортсмен віденьскій, п. Зільберер, бо ще не було в армії жадного офіцира, котрий би знав ся на аеронавтицї. На курсї учило ся шість низших офіцирів. Наука зачала ся 15 цвітня теоретичними викладами. Підчас практичної науки відбули фреквентанти 28 екскурзій вільним бальоном a 9 на привязанім бальонї. Mit. Ztg. висказує ся дуже похвально о цїлім курсї і зазначує користи, які з того прийдуть для войскових цїлей.
Дрібні вісти. Дня 2 н. ст. серпня відбулось в Опаві на Шлезку вінчанє д-ра Володимира Грицикевича, лїкаря войскового, з панною Христиною Фідлєр, донькою прокуратора державного. — Муляр Мартин Подоляк упав з руштованя при реставрації каменицї на розї ул. Коперника і Оссолиньских та убив ся на місци. — П. Октав Петрускій, член видїлу краєвого, на стілько подужав зі своєї тяжкої недуги, що має сими днями обняти свое урядованє в краєвім видїлї. — В ночи з понедїлка на второк лютила ся в Кракові страшна туча з градом, при чім запалив грім одну каменицю.