Загальновідомо, що естрадне мистецтво складне і нелегке. Естрада колишньої Польщі, як і взагалі буржуазна естрада, будувалася на вульгарному кафешантанному репертуарі, на далеко недотепних розсолоджених бульварних анекдотах, антисемітських, хуліганських перекривленнях. В репертуар такого театру входили беззмістовні скетчі, якщо їх можна було так називати, бульварні пісні і кабареточні танці.
Разом з усією цвіллю колишньої Польщі остаточно і назавжди повинна зникнути з радянської естради така балаганщина. В західних областях України народжується нове радянське театральне мистецтво. Новий глядач звільненої землі виявляє великий інтерес до театру, зокрема до популярного і любимого жанру — естради.
У естрадному театрі новий глядач повинен знайти не тільки легкий дотеп, жартівливу пісеньку і балетні танці. Тут має бути реалістична творча сатира на все чуже, що ще звідусіль оточує. Естрадний театр повинен стати одним з закладів культурного відпочинку для трудящого.
Львівський театр естради і мініатюр — молодий — він народився лише 4 місяці тому. Місяць тому театр перетворено у державний мистецький заклад. Відкидаючи старі заплісневілі буржуазні методи праці, колектив прагне перебудувати систему своєї роботи, перейти на рейки радянського реалістичного мистецтва, наблизитися до нової дійсності.
В першу чергу це стосується до перебудови репертуару. Остання програма названа "Повним ходом" не може задоволити вимоги, які ставляться перед театром. Ряд номерів програми ще не вільні від залишків старих кафешантанних намулів. Зокрема це почувається і в скетчах позбавлених будьякого змісту. Вони побудовані на нежиттєвих, диких випадковостях.
Відрадним явищем є те, що колектив театру переключається Відрадним явищем є те, що колектив театру переключається в своїй роботі до вимог нової дійсності. Успіх артистів Гвідона Боруцького і Софії Терне, які виконали кілька пісень композитора Дунаєвського показали, як тепло аудиторія сприймає творчість радянських авторів.
Заслуговують уваги декламація вірша Сюзанни Гінчанки у виконанні артиста Станіслава Бельського. З смаком цей виступ був художньо оформлений Маріаном Айле.
Хочеться відзначити вдалий виступ артистки Нони Приходько, яка прочитала вірші радянського поета Маршака. Бажано, щоб на львівській естраді виступи артистів інших міст Радянського Союзу були частішими. Не можна обминути також успішні виступи балетних артистів Яніни Карлінської і Яна Фабіана.
Почувається, що колектив театру маючи досвідченого режисера-естрадника Конрада Тома може твердо стати на рейки нових вимог.
Л. Михайлович, К. Петров.
