Що може більше збивати з пантелику в епоху культу здорового способу життя, ніж відкриття, що зусилля, спрямовані на профілактику раку, можуть бути марними? У Science вийшла стаття, з якої можна зробити поспішний висновок, що дієти, відмова від шкідливих звичок та регулярні фізичні вправи можуть і не вберегти від раку. Згідно дослідження вчених з Університету Джона Гопкінса, у 2/3 випадків розвиток злоякісних новоутворень пов’язаний з «сліпим випадком».
Звідси, однак, не випливає, що за здоров’ям не потрібно стежити. Як пояснює співавтор публікації Крістіан Томазетті, «незважаючи на виявлену статистику, рак загалом є наслідком поєднання трьох причин – випадку, несприятливих факторів та успадкованих генів».
Др. Томазетті та його колега Берт Фоґельштейн намагалися відповісти на питання, чому рак частіше трапляється в одних частинах тіла, ніж в інших. Вчені хотіли визначити, чи ця пропорція пов’язана зі швидкістю поділу клітин у різних типах тканин. Кожного разу, коли клітина ділиться, існує ймовірність мутації. Чим більше поділів, тим більше мутацій й, отже, більше шансів розвитку злоякісних новоутворень.
Тканини оновлюються зі спеціальних клітин, які називаються стовбуровими. Коли така клітина ділиться, вона продукує дві дочірні клітини – одну стовбурову, а іншу – ту, що входить до складу певного типу тканини. Др. Томазетті та Др. Фоґельштейн визначили середню кількість клітинних поділів у 31 типі тканин й порівняли її з вірогідністю розвитку у них раку під час життя. Їм вдалося встановити сильну кореляцію.
За результатами дослідження виявилося, що у 2/3 випадків рак зумовлений випадковими мутаціями, які пов’язані з поділом клітин. Це, однак, не дає підстав стверджувати, що у 2/3 випадків рак настає «випадково», адже ця статистика нічого не говорить про частотність різних типів раку. Крім того, Др. Томазетті та Др. Фоґельштейн не мали змоги включити у свій аналіз дав найпоширеніші типи раку (грудей та простати), оскільки для цих його типів не було змоги отримати інформацію про поділ стовбурових клітин. Що ж їхнє дослідження пояснює, так це добре відомий, проте досі непоясненний факт, чому в подібних, на перший погляд, частинах тіла існує різна ймовірність розвитку раку. Аналіз Томазетті та Фоґельштейна дав змогу пояснити, чому рак товстого кишечника більш поширений, ніж тонкого, а шкірні базиліоми поширеніші, ніж меланоми.
Дослідження вчених в жодному разі не дає підстав для фаталізму. «Помилки при копіюванні» клітин – далеко не єдина причина онкотворних мутацій. Вплив хімікатів, які пошкоджують ДНК, ультрафіолетове світло, іонізуюча радіація та вірусні інфекції – це також винуватці, причому такі, яких можна уникнути через правильну поведінку.
Загалом, відповідно до дослідження британської організації Cancer Research UK, 42% випадків раку настають через фактори, на які людина в змозі впливати. Це, зокрема, куріння, яке пов’язане з 85% випадків раку легень, 65% – раку стравохода, 37% – раку сечового міхура та 29% раку підшлункової залози; неправильне харчування (51% раку шлунку, 56% раку голови та шиї); надмір сонячного світла (86% злоякісних меланом) та інфікування вірусом папіломи людини (майже 100% випадків раку шийки матки). Ожиріння, алкоголь та малорухливий спосіб життя також належать до основних онкотворних факторів. Таким чином, усі поради, як не захворіти на ці небезпечні недуги, залишаються в силі: наносіть на шкіру сонцезахисний крем, кидайте палити та зловживати алкоголем, їжте в міру та тільки здорову їжу, побільше рухайтеся; якщо ви молода жінка – пройдіть вакцинацію проти вірусу папіломи людини.
The causes of cancer: Chancing your arm
Джерело: The Economist, 10/01/2015
Зреферував Євген Ланюк
16.01.2015