Аналітики роблять прогнози наукових подій на рік, що надходить. Один із таких прогнозів склав авторитетний науковий часопис Nature. Ділимось ним з читачами "Z".
Прискорювач частинок
Великий адронний колайдер (ВАК) у березні відновить роботу після дворічної паузи. ВАК запрацює з потужністю 13 трильйонів електрон-вольт, яка вдвічі перевищує рекордну. Вчені сподіваються, що висока потужність дозволить колайдеру заповнити прогалини у Стандартній моделі елементарних частинок. Популярний принцип суперсиметрії, який нині ставлять під сумнів, може втратити ще більше довіри, якщо ВАК не виявить багатьох важких частинок, які передбачає теорія.
Кліматична угода
Сполучені Штати і Китай – найбільші емітенти вуглецю – минулоріч зробили історичні обіцянки скоротити викиди парникових газів. Це може відкрити шлях до нової глобальної кліматичної угоди, підписання якої очікують на грудневому саміті ООН в Парижі. Угода замінить Кіотський протокол і вступить в дію у 2020 р. Тим часом середня кількість двоокису вуглецю в атмосфері от-от перевищить 400 часток на мільйон. Таких показників на планеті не було вже мільйони років.
Кінець епідемії Еболи
Медики сподіваються, що у 2015 р. їм вдасться зупинити епідемію Еболи у Гвінеї, Ліберії та Сьєрра-Леоне. Це потребуватиме ширшого використання карантинних заходів, зокрема виявлення та ізоляції людей, що захворіли на Еболу. На початку року відбудуться випробування вакцини (результати очікують в липні). Сьогодні уже тестують окремі ліки, а також метод переливання донорської крові з антитілами проти вірусу. На ефективність останнього методу покладають великі надії, адже тільки він поки може замінити вакцину.
Дослідження маленьких планет
Якщо 2014-ий пройшов під знаком комети 67/Р Чурюмова-Герасименко, то основною космічною новиною 2015-го можуть стати маленькі планети. У березні зонд NASA «Світанок» (Dawn) добереться до протопланети Церера – найбільшого тіла у поясі астероїдів між Марсом і Юпітером. Крім того, подолавши 5 млрд. кілометрів, зонд NASA «Нові обрії» (New Horizons) нарешті досягне Плутона, до якого найближче підлетить 14 липня. Зустріч «Нових обріїв» з Плутоном дозволить уперше зблизька поглянути на цю кам’янисту планету та її супутники, а також вивчити її атмосферу.
Суперсучасні лабораторії
В листопаді відкриється Інститут Френсіса Кріка – лабораторія вартістю 650 млн. фунтів (1 млрд. доларів), розташована у центрі Лондона. У її будівлі у формі хромосоми 1250 дослідників займатимуться генетичними дослідженнями. А північніше – при Манчестерському університеті – відкриється Національний інститут графену (його вартість – 61 млн. фунтів). Останній інститут – головний елемент спроб Манчестерського університету створити т. зв. графенове місто – аналог Силіконової долини. Крім того, у Сіетлі запрацює Інститут клітинних наук Алена, який профінансував мільярдер, співзасновник Майкрософт, Пол Ален.
Нові ліки
Фармацевтичні компанії змагаються, хто швидше запустить новий клас протихолестеринових препаратів. Терапія, що знижує рівень ліпопротеїнів низької густини (основна причина атеросклерозу) шляхом атаки білка PCSK9, вже довела свою ефективність у клінічних випробуваннях. Тепер фармацевтичні компанії планують вивести на ринок відповідні препарати. Дві із них – американська Amgen та французька Sanofi – найближче підійшли до фінішної прямої і очікують на формальні дозволи влітку.
Гравітаційні хвилі
Полювання за коливаннями часу-простору (гравітаційними хвилями), які А. Ейнштейн передбачив ще 100 років тому, цьогоріч отримає кращі інструменти. Наприкінці 2015 р. з покращеною чутливістю запрацює Обсерваторія гравітаційних хвиль шляхом лазерної інтерферометрії (Laser Interferometer Gravitational-Wave Observatory, LIGO) у Річленді (Вашингтон) та Лівінґстоні (Луїзіана). А Європейське космічне агентство розпочне випробування аналогічної технології для орбітального телескопа LISA (Laser Interferometer Space Antenna, «Космічна антена, яка використовує принцип лазерного інтерферометра»), розгортання якого планується у 2034 р.
Відповіді на стародавні загадки
Палеонтологи намагаються секвенувати повний геном людини, яка жила 400 тис. років тому й чиї рештки знайшли у печері Сіма-де-лос-Уесос на півночі Іспанії. У 2013 р. вчені розшифрували її мітохондріальний геном. З огляду на постраждалість кісток, це була воістину геркулесова спроба. А розшифрування решти ДНК може стати ще складнішим, адже ядерних ДНК у кістках є вкрай обмаль. Ці спроби, однак, вартують потрачених зусиль, адже проливають світло на еволюційні взаємини між сучасними людьми, неандертальцями та ще одним видом стародавніх людей, названим денисівцями.
Політичні маневри
Російський уряд перевірятиме діяльність кожної з 450 дослідницьких установ Академії наук, яку позбавили автономії унаслідок реформи 2013 р. Британський парламент вирішуватиме, чи слід легалізувати штучне запліднення від трьох батьків (процедура, під час якої, окрім батьківських генів, дитина отримує мітохондріальну ДНК від третого донора). Таким чином, Британія може стати першою країною, де це дозволено. А ЄС вирішуватиме, чим замінити посаду наукового консультанта, яку скасували у 2014 р.
Дослідження океанів
У 2015 р. вирушать в плавання новітні наукові судна, призначені для різнопланових океанічних досліджень. Мова йде про два американських («Сікуліок» та «Ніл Армстронґ») та одне німецьке («Зонне»). В травні запрацює американська Ініціатива обсервації океанів (Ocean Observatories Initiative), яка постачатиме дані про стан океанів в реальному часі. Крім того, Японія може відновити полювання на китів у наукових цілях, адже спливає мораторій Міжнародного суду ООН.
Nature, 30/12/2014
Зреферував Євген Ланюк