Відомо, що немовлята звикають до звуків рідної мови ще в утробі матері. Однак що ж відбувається з нейронними сигналами, які асоціюються з рідною мовою, коли дитина змалку її більш не чує? Дослідження канадських науковців, здійснене під керівництвом Лари Пірс з Університету Маꥳлла у Монреалі показало, що мозок зберігає ці сигнали і реагує на звуки мови, яку чув в утробі матері, й через багато років. Стаття з цим дослідженням опублікована в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Для дослідження вчені обрали 48 дівчат віком від 9 до 17 років, яких розділили на три групи. До першої увійшли ті, для яких рідною і єдиною мовою була тільки французька. До другої – ті, яких ще немовлятами удочерили в Китаї і які, зростаючи у франкомовному середовищі, китайської більше не чули. До третьої увійшли дівчата-білінгви, які змалку говорили і по-французьки, і по-китайськи.
«Дитячий мозок формує репрезентацію звуків мови, яку чує у ранньому віці, однак ми хотіли перевірити, чи він зберігає її у пізніші роки, коли дитина більше не чує мови перших місяців свого життя», - заявила Пірс на прес-конференції.
Щоб відповісти на ци питання, кожній з трьох груп дали послухати запис китайської мови і за допомогою магнітно-резонансної томографії встановили, які ділянки мозку активуються під її впливом. Як виявилося, дівчата, яких удочерили з Китаю, продемонстрували приблизно таку ж мозкову активність у відповідь на китайську, як і ті, що з дитинства володіли нею як рідною. А в групі, для якої рідною і єдиною була лише французька, мізки не ідентифікували звуки китайської як знайомі.
«Нас дуже здивувало, що друга група, яка цілковито втратила китайську мову і чула її лише в утробі матері, продемонструвала таку ж саму реакцію на неї, як і ті, хто володів нею, як рідною. Наше дослідження, отже, показало, що стійка нейронна репрезентація звуків мови формується протягом перших місяців життя і зберігається потім на довгі роки», - стверджує Лара Пірс.
Існування стійких нейронних структур, які виникають під впливом звуків мови у ранньому віці, породжує чимало важливих наслідків. Зокрема, вірогідно, що наявність у мозку таких структур може підсвідомо впливати на те, як він обробляє інформацію.
Крім того, актуальним є питання, чи це може полегшити повторне засвоєння мови, а також, чи існують подібні механізми й для інших типів інформації (наприклад, звуків музики). У такому разі мозок немовлят вже змалку можна готувати до навичок, які він засвоюватиме роками пізніше.
Languages “Lost” In Infancy Discovered In The Brain
IFL Science, 25/11/2014
Зреферував Євген Ланюк
25.11.2014