Організуємо соціалістичне змагання
Вчора понад дві тисячі робітників львівських залізничних майстерень зібралися на багатолюдний мітинг. Гаряче і бурхливо вітали вони історичне рішення Позачергової Третьої Сесії Верховної Ради УРСР про приєднання Західної України до Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Сьогодні мітинг відмінний від попередніх. Промовці, вітаючи рішення Позачергової Третьої Сесії Верховної Ради УРСР, багато зупиняються на завданнях свого виробництва. На трибуну виходить тов. Трокай.
— Бути громадянами Радянського Союзу це велика честь — говорить тов. Трокай. — Але ми повинні завжди пам'ятати, що соціалістична батьківщина покладає на своїх громадян і великі обов'язки. Кожний громадянин повинен бути до кінця відданий своїй батьківщині, своєму народові, чесно працювати на своєму посту, підносити продуктивність праці, вести нещадну боротьбу з недобитими ворогами народу.
Перед нашим робітничим колективом соціалістична батьківщина поставила завдання — за один місяць відремонтувати 30 паровозів. Давайте ж це завдання виконаємо достроково і високоякісно. На історичне рішення Сесії відповімо чесною працею, організацією соцзмагання і ударництва.
— Сьогодні ми одержали лист від нашого депутата Народних Зборів Західної України тов. Садового — говорить робітник тов. Фуяревич. — Тов. Садовий описує, з якою радістю зустріла наша рідна червона Москва Повноважну Комісію Українських Народних Зборів, з якою радістю зустріли народи великого Радянського Союзу наше визволення від польської шляхти.
Будемо гідними синами і дочками великої сім'ї радянських народів. Будемо ж працювати в наших майстернях так, як працюють робітники заводів, фабрик, майстерень країни соціалізму.
В одностайно схваленій резолюції мітинг записав: "Ми, робітники, службовці і інтелігенція залізничних майстерень одностайно схвалюємо рішення Позачергової Третьої Сесії Верховної Ради УРСР і зобов'язуємось зміцнити трудову дисципліну в майстернях, організувати соціалістичне змагання й ударництво, піднести темпи ремонтних робіт".
Кінець безробіттю
З 1926 по 1939 рік у львівському паровозному депо було звільнено з роботи 30 процентів робітників, при чому це було зроблено так "майстерно", що майже всі звільнені робітники були українці або робітники, які виступали проти польської шляхти.
Зараз усі ці робітники встановлені на роботі. З часу приходу на Західну Україну Червоної Армії нами прийнято на роботу біля 800 чоловік безробітних. Люди, що роками тинялись голодні, тепер працюють на паровозах, ремонтують пошкоджений під час війни інвентар, перебудовують і розширюють окремі цехи.
Серед прийнятих безробітних є прекрасні талановиті робітники, яких ми тепер пошлемо на курси машиністів, помічників машиністів та кочегарів, що незабаром будуть організовані у Львові.
Вперше за існування нашого депо ми почали приймати на відповідальну роботу жінок. Нещодавно у депо "Схід" було прийнято на посаду кочегара молоду жінку Мацько Ганну. Зараз вона дирекцією депо посилається на курси машиністів.
В цьому ж депо з ініціативи машиніста тов. Григорьєва організовано з новоприйнятих молодих робітників молодіжну паровозну бригаду. Ця бригада ставить своїм завданням дати кращі зразки роботи і високу продуктивність праці, стати прикладом для всієї молоді депо.
З великим захопленням зустріли молоді робітники цю ініціативу Григорьєва. Коли молодого робітника, бувшого безробітного, тов. Бордюк Миколу було включено в цю бригаду, він з радістю і наполегливо взявся опановувати техніку водіння паровозів.
Тов. Бордюк, а з ним десятки таких як він, впевненою рукою водитимуть паровози так, як водять їх кривоносівці.
В. Білошицький.
