◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Перегляд политичний.
Австрійска делегація ухвалила кредити за звичайні і надзвичайні потреби войска, також кредит окупаційний і резолюцію, завзиваючу министра війни, щоби при доставах войскових увзглядняв по змозї вирост продуцентів. Депутований Промбер обговорював факт перенесеня коменди X корпусу з Берна до Перемишля. Признаючи, що необходима потреба і важні взгляди милитарні викликали се розпорядженє, висказав він надїю, що єсли минуть ті обставини, Берно назад стане місцем пробуваня коменди сего корпусу. Довша дебата вивязалася в справі неладу в зарядї "Червоним Хрестом", де 65% цілого доходу обернено на кошти администраційні. Гр. Фалькенгайн, презес "Черв. Хреста" хотїв відперти ті заміти, але ден. Кравс навів докладні дані і домагався грунтовної реформи.
Вчера відбувся другій обід двірскій, в котрім взяли участь делегати. Цісар розмовляв з деякими делегатами, але не промовив до нїкого з галицких делегатів. Вечером відїхав цісар до Ишль.
У Відни ходить поголоска, що намістником Трієсту буде именований генерал-майор Альборі, комендант 21 бригади у Львові. Хотяй Альборі єсть одним з наймолодших віком генералів австрійских, то єгo здібности дають поруку, що зможе відповідно управляти Трієстом, де приключеня з послїдних часів вимагають енергичної управи. — Намістник горїшної Австрії Вебер пійшов на пенсію а на єго місце именований президент Шлезії гр. Франц Мервельд.
Послом австрійским в Білградї на місце Генґельмилера має зістати Темель, теперїшний агент дипломатичний в Цетинії.
Страйки не устають. Цілі Чехи і Морава страйкують а робітники відбувають збори. Також побоюються, що і в Стирії вибухне новий страйк в копальнях.
Россійскій совіт державний відкинув в-друге проєкт гр. Толстоя о реформі земств. Хотяй цар ясно висказався за сам проєктом, то цілий совіт з виїмкою одного члена відкинув проєкт, а лиш запропонував, щоби на пробу завести сю реформу лише в кількох губерніях. Тепер йде лиш о то, чи не схоче цар власновільно відкинути одноголосне рїшенє совіту державного.
Агентія північна доносить, що цар прибуде дня 20 серпня до Копенгаґи і забавить шість недїль в Данії. Єсли-б се було правдою, то поголоска о подорожи царя до Берлина була-би вигадкою.
У Відни розійшлася поголоска, що психіятра Ляйденсдорфера покликано до Россії, щоби займився лїченєм цариці.
Цар вислав Чихачева, виконуючого уряд министра маринарки, на инспекцію фльоти на мори Чорнім і Азовскім. Також мав цар видати наказ, щоби всї панцирники і кораблї канонирскі фльоти балтицкої зібралися з початком серпня в Кронштадскім портї, де відбудуться великі маневри фльоти. Після вістей з Копенгаґи, розважають в тамошних кругах политичних становищи Данії на случай війни европейскої.
Многі газети даньскі упевняють, що Данія буде могла задержати неутральність. Без взгляду на запевненя короля Оскара, що Швеція нїчим не зобовязалася Нїмеччинї, побоюються в кругах политичних Копенгаґи, що між Нїмеччиною а Швецією существує тайний договор, котрим Швеція прирекла, що змусить Данію заховати неутральність, если-б Данія хотїла стати союзником Россії. Газети висказують надїю, що вскорї Россія і Данія порозуміються що-до головних основ спільного союза.
В габинетї Тирарда вельми непокояться за-для предвиджуваного результату загальних виборів. Сторонництва опозиційні дуже ладяться до виборів, тому порїшили министри відложити всякі справи, що могуть подразнити людність, аж на повибори. Перед закритєм сесії буде радити, здаєсь, палата ще над внесенєм Ганого, виміреним против Булянжера і єгo сторонників. Закон виборчій мав-би доповнитись ще тими параграфами: 1) Нїхто не може рівночасно кандидувати в більше чим двох округах. 2) В часї каденції жаден посол не може ставити своєї кандидатури, заки не зложив мандату. 3) Кождий мав заявити перед виборами, в якім окрузї загадує кандидувати. 4) Не вільно оголошувати виборчих манифестів і взагалї агитувати за кандидатом, котрий не зложив згаданої деклярації. 5) Голоси віддані за таким кандидатом будуть неважні. 6) Провина против 1) і 2) точки сеї постанови караєсь після §§. 87 і 89. кодексу карного. 7) Тій карї підпадають друкарї і агитатори, що дїлають в користь такого кандидата.

12.07.1889

До теми