Доповняючі вибори у Львові.
Перед магістратом кілька таблиць з написом „Józef Neumann", на фасаді маґістрату кількаметрова дошка в біло червоних красках з написом „Józef Neumann", при входї до маґістрату кількох експресів роздає картки з написом „Józef Neumann" — поза тим пусто. Нема навіть однїського експреса, щоби роздавав картки з назвиском укр. кандидата — хоч руські виборці питають за ними та хоч, не можучи їх дістати а не знаючи добре назвиска кавдидата, голосують на „Цегольського", „Щегельського", „Льонґріна" і т. д. — а до год. 11. нема навіть одної однїської таблицї з назвиском укр. кандидата, аби виборцї в останний момент могли з неї вивчити ся назвиско кандидата
Рух взагалі слабий, бо Жиди майже не голосують; польська інтелїґенция за те і „стрільниця“ лавою сунуть голосувати на Наймана. Салї, де голосує інтелїґенция, досить наповнені; прочі салі пусті, комісиї в них дрімають. Польська інтелїґенция та „стрільниця“ ратують „гонор“ — „народови“, друга „міщанства“ — обі разом „польскість Львова".
Русини ідуть до голосозаня з меншим зрозумінєм, нїж належало би. Такі „Русини“ як Макович (recte Яворівець Маковей) голосують остентацийно на Наймана. Найлїпше тримає ся T. зв. „низша бранжа“ з урядів, голосує цїлими ґрупами на пос. Цегельського, але завдяки недбальству виборчої укр. орґанїзациї дуже часто перекручує в найлїпшій вірі назвиско кандидата. Деякі Жиди, а навіть виїмково польські інтелїґенти голосують на д-ра Цегельського, викликуючи сензацию і лють в членів комісий та в авдиториї.
Декуди Поляки дають сьвідоцтво своїй „висшій культурі“, роблячи рівно глупі як ординарні замітки або вибухаючи ідіотичним сьміхом коли хто голосує за д-ра Цегельського. Діє ся се іменно в сали інтелїґенциї.
Як зложено виборчі комісиї ?
Всякі вибори у Львові звісні з своєї „чистоти". Тому Українці м. Львова хотїли мати деяку контролю над фунґованєм сих комісий. В тій цїли удались в пятницю сов. о. Ал. Стефанович, дир. д-р Федак, пос. д-р Цегельський та рев. Ал. Пісецький до президента міста з жаданєм, щоби він до кождої з чотирнайцятьох виборчих комісий покликав по одному Русинови. Президент заявив, що ту часть членів комісий, яку означує він, вже покликано, та відослав депутацию до намісництва. До намісництва, а іменно до віцепрезидента п. Шультіса удали ся о. Стефанович і пос. Цегельський, предкладаючи йому жаданє Русинів. П. Шультіс заявив свою згоду та обіцяв, що дасть порученє виборчим комісарям покликати до кождої комісиї по одному Русинови — при чім умовлено, що з укр. сторони зробить ся намісництву пропозиция, кого належало би до кождої з комісий покликати. Коли в понеділок рано о. Стефанович предложив п. Шультісови сю пропозицию, одержав відповідь, що п. Шультіс „не може наказувати“ комісарям, що вони мають робити. На інтервенцию п. сов. Кивелюка у намісника одержано ту саму відповідь. Тодї о. Стефанович віднїс ся телеґрафічно до пос. Цегельського у Відни, почім президия укр. клюбу інтервенїювала у президента мінїстрів ґр. Штірка. Сей телефонїчно поручив намісникови оправдане жаданє Русинів узгляднити.
Мимо того з чотирнайцятьох комісий лише в 4-ох (I, VIII, XII і XIII) покликали виборчі комісарі до комісий по одному Русинови (пп. Вітошинський, ур. Зем. Банку Боберський, о. сов. Стефанович, рев. Пісецький). В прочих 10-ох салях фунґуючі як комісарі радники і старости намісництва Русинів до комісий не покликали, хоч о 9. годинї в кождій сали були поважні руські виборцї, а натомість не було стілько Поляків, щоби утворити комісию. Так було в сали IX, де ред. Весоловський зголошував ся до комісиї як виборець з сеї салї, однак староста Стронський не хотїв покликати його, але посилав аж на місто за виборцями, щоби їх взяти до комісиї. Характеристичне, що всї члени комісиї з IX. салї не були виборцями з сеї салї, але з инших саль.
В салях X. і XIV. не покликано до комісий таких поважних Русинів, як пп. надсов. Шехович і д-р Вол. Бачинський, хоч вони були в салях перед год. 9. та хоч в салях не було стільки виборцїв з тих саль, аби з них зложити комісиї. Комісарі заявили, що „комісиї вже зложені“ хоч год. 9. ще не прийшла!
Як комісиї урядують ?
Де сидять Русин в комісиї, все іде правильно. Де инде буває всїляко: ось приходить виборець і голосує „Юзеф Навманн“; голос приймає ся для „Наймана“ Натомість „Цегольський" записуєсь окремій особі. Коли виборець не додає характеру Наймана, питає його предсїдатель комісиї; „czy pan prezydent miasta?" — колиж руський виборець виголосить назвиско пос. Цегельського, без доданя характеру, записуєсь знов на окрему особу.
В сали XI. відбувалось около 12. год. голосованє довший час при некомплєтній комісиї. В сали сидїли лише 3 члени комісиї, 2 комісарі та функціонар маґістрату, що веде лїсту голосуючих. Посол Цегельський, довідавшись о тім, увійшов до салї і провірив особисто, що предсїдатель комісиї відбирає голоси, хоч комісия неповна та пп. комісарі се толєрують. На се надійшов голосувати проф. Форостина та привитав ся з пос. Цегельським на голос. Почувши руську мову, „комісия“ заметушилась і коли п. Форостина приступив віддати голос, сказано йому, шо мусить пождати, доки комісия не буде в комплєтї. Тимчасом один з членів побіг стягати комісию і аж по кількох мінутах відшукав її членів. Фактом є отже, що в деяких салях голосовано неформально, без комплєтних комісий.
Результати до полудня.
Як виказують результати з тих саль, де є члени Русини в комісиях, на д-ра Цегельського паде около 9 прц. голосів. Є се два разів стілько, що було при виборах міської ради, але всеж таки за мало та далеко до тих 20 прц., які Русини повинні дати.
Тому, хто ще не голосував, нехай спішить та віддає свій голос на д-ра Льонгина Цегельського посла до парляменту.
