Допускає ся — легко кажучи — неправильности не тілько той, хто щось сьвідомо неправдиво подає, але і той хто повинен певну обставину заподати, а її сьвідомо не подає, промовчує. Хоча рада шкільна легко могла би подати в своїх звітах, в котрих школах який язик викладовий, і кілько вони мають кляс, то мимо жадань, ставлених від кільканайцяти лїт нашими послами з розмислом сю обставину промовчує.
Коли до п. Дембовського, а потім звичайно до радника Нєсьоловського приходить депутация руської громади з жаданєм о підмогу дo думці закона на будову школи, то пpиймaють її сї пани солодкими словами, обіцяють все, референт Нєсьоловський навіть підкрислить червоним (!!) олівцем кілька разів сю громаду у виказї — і депутация, урадована, що не на дармо видала гроші, відходить — повна надїї. І тою надїєю лїтами цілими, десяткам лїт богатїє. Як ті пани, а за ними і Видїл краєвий, опікують ся нашою школою народною, покаже кілька цифр, котрих зіставленє власне ізза браку дат зі сторони Ради шк. кр., де який язик викладний, було досить утяжливе.
Звісно з дебати в минулій сесії соймовій, що з позички краєвої, призначеної на підмоги при будові шкіл народних в квоті 10 мілїонів, (ефективно 9,411.423 К), видала Рада шк. кр. на будову 484 шкіл польских 7,139.910, a на будову 223 шкіл руських 2,271.513 К. На будову одної польської школи випало пересїчно 14.752 К., а на будову руської 10.186 К.
В 1912 р. ухвалив сойм дальші 10 мілїонів на сю ціль. Слїд приглянути ся, чи здали ся на що удокументовані закиди українських послів що-до господарки тими грішми.
З другої 10 мілїонової позички побрала Рада шк. кр. дотепер двома наворотами загальну суму 2,392.740 К. З гроший тих дала підмоги на будову 151 шкіл, а се 34 руських, 117 польських. — Сума підмог на руські школі виносила 498.200 К, на польські 1,894.540 К. Пересїчно на одну школу руську 14.653 К, на польську 16.653 К.
Рада шк. кр. дуже "лїберально" виконує постанови закона, котрий каже, що громада до будови має причинити ся лише квотою 120 проц. додатків до податків. — Старає ся вона витиснути з громади як може найбільші престациї. Яка-ж була отже її дїяльність з сього погляду що-до згаданих висше шкіл? На 34 шкіл руських зложили громади 292.320 К — на 117 шкіл польських зложили 669.045 К, — так що пересїчно припадає престаций на одну школу руську 8598 К на одну школу польську 5718 К.
3 побудованих шкіл польських є 28 в східній Галичинї, а край причинив ся до їx будови квотою 285.900 К — пересїчно на одну 10.203 К. Сторони зложили на будову сих шкіл — 213.680 К, пересічна отже престация на одну школу 7631 К. Східна Галичина, два рази така як західна і щодо людности і що-до обшару, дістала разом шкіл 34 руських і 28 польських, разом 62, західна 89.
Цифри сї самі про себе говорять.
Ще цікавнїйші річи дїють ся в господарці краєвій у віддїлі мелїорацийнім. — Прийде черга й за се взяти ся.
