Промова Гітлєра.

Вчора в год. 11. відбулось у Берліні засі­дання райхстагу, на якому Гітлєр виголосив здавна заповіджену промову. Як це він сам пояснив, виголосив її тому, що вважав зо ко­нечне поробити деякі персональні зміни та що треба дати деякі конечні вияснення щодо за­кордонної політики.
Обговорюючи внутрішні відносини, Гітлєр підкреслив, що день, коли він, як вожд най­більшої німецької опозиційної партії перебрав владу, становить перелім в історії німецького народу. До 1933. р. — Німеччина була в найглибшому пониженні; політичний упадок потягнув за собою упадок господарський, а за ними прийшов моральний розклад. Тільки но­ва національна ідея могла двигнути Німеччину з упадку; приніс її націонал-соціялізм. Вряту­валась Німеччина тільки завдяки власній пра­ці, бо закордон до того зовсім не причинився.
ВІДГУК НЕДАВНІХ ПОДІЙ.
Обговорюючи господарський розвиток Ні­меччини, Гітлєр гостро виступив проти нагін­ки закордонної преси на Німеччину. Чужі часо­писи — мовляв — твердили, що нац.-соц. пар­тія щойно останніми часами опанувала уряд закорд. справ, армію і господарське життя коли на ділі були вони в руках нац.-соціялізму від коли Гітлєр став канцлером. Гітлєр побо­рював усе, що обнижувало велич Німеччини, тому і зліквідував він усі малі німецькі дер­жавки. В Німеччині можебути тільки одна су­веренність: німецького народу. В Німеччині не­ма ніякої проблеми нац.-соціялістичної держа­ви, партії і нац.-соц. армії, бо там кожний, що стоїть на якімнебудь відповідальнім станови­щі є націонал-соціалістом, нема там нікого на відповідальнім становищі, хто сумнівався би, що повноправним вождом цієї Німеччини є Гітлєр. Армія є горда з партії, партія і нарід є горді з армії. Згадуючи про перший етап реорганізації арміі, висловив Гітлєр сердечну подяку марш. Ульомбергові і ген. Фрічові.
Колиб якась міжнародня нагінка намага­лась колинебудь нарушити мир Німеччини, то­ді світ побачив би негайно, що Німеччина — нарід, партія і армія, є опановані одним духом і ведені однією волею.
Дальше Гітлєр торкнувся справи звороту Німеччині її давніх кольоній, підкреслюючи, що постійно змагатиме до здійснення того до­магання.
Німеччина ніколи не вернеться до Ліги Націй, бо: 1) Ліга Націй відмовляла Німеччині рівноправности, 2) Німеччина не дасться втяг­нути до оборони безправя, 3) тим робить Ні­меччина прислугу народам, які мусять кори­стати з помочі Ліги Націй, 4) він не хоче втя­гати німецький нарід у конфлікти, в яких Ні­меччина незацікавлена, 6) Німеччина не дозво­лить, щоб якась міжнародня інституція прика­зувала їй.
ВЗАЄМИНИ З ІНШИМИ ДЕРЖАВАМИ.
З нинішним днем Німеччина визнає Ман­джурію. З СССР не хоче Німеччина мати ближ­чих звязків, бо устрій СССР — це вияв деге­нерації. До еспанської справи становище Ні­меччини таке: Большевизація якогонебудь ев­ропейського краю — це нарушення рівноваги, бо збольшевизовані терени виконують волю московської революційної централі. „Думка Ідена про те — сказав Гітлєр з іронією — ін­ша, але Сталіна така сама, а Сталін всеж є віро­гідніший інтерпретатор большевицьких замірів і поглядів як бритійський міністр“.
Згадуючи про війну на Далекому Сході, ствердив Гітлєр, що поразка Японії була би перемогою большевизму.
Супроти Франції Німеччина не має ніяких територіяльних домагань, з Англією не має ні­яких спорів, — хіба що вони вийшлиб з ні­мецьких кольоніяльних домагань. Взаємини Німеччини з більшістю сусідів нормальні, а де­які навіть приязні. Гітлєр переконаний, що до­говір з Австрією є причинком до європейсько­го мира.
У міжнародній пресовій нагінці добачує Гітлєр небезпеку для світового мира; тому рі­шився він скріпити німецьку армію, яка дає Ні­меччині гарантію, що дикі воєнні погрози не переміняться одного дня в діло.
Промову Гітлєра дуже часто переривали члени райхстагу оплесками. Частину промови, присвячену справам німецько-австрійських вза­ємин оплескував м. ін. австрійський посол.
По промові Гітлєра, що тривала 3 години, марш. Герінґ замкнув засідання райхстагу. Взя­ло в ньому участь 741 послів, коло 200 корес­пондентів — у тому 100 закордонних — та кіль­касот гостей.<

22.02.1938

До теми