На марґінесі виборчих практик.
Впродовж останніх днів ми є свідками нечуваних виборчих практик. Мало є українських виборців, які не одержали б від окружних виборчих комісій рішення, що внаслідок реклямації, які вжили якісь людці, їх зчеркнуть зі спису виборців, і тим самим втратять свої виборчі права. Зновуж тих українських виборців, які не дістали таких рішень, окружні виборчі комісії взивають виказати свої виборчі права, бо ці права їм заквестіонували. Хто — в письмі не подано.
Приступаючи до виборчої акції у Львові, ми не були оптимістами. Ні на один мент ми не припускали, що цю акцію легко і без труднощів переведемо. Ми добре зясовували собі, з ким і з чим мусітимемо у нашій акції боротися. Але важко буде передбачити, що у цій виборчій акції будемо мати до діла з нашим порушенням закону. А останні масові реклямації це є ніщо інше, як явне нарушення виборчого закона і надужиття того закона.
Знаємо, як вплинув на українські виборчі сили спосіб поділу міста на виборчі округи. Поминення великого числа українських виборців у списах виборців, а то і не принимання реклямацій українських виборців, а вкінці це масове квестіонування прав українських виборців і вичерпування їх зі списів — це новий удар в українські виборчі сили у Львові.
Але того рода "виборчі методи" — це обосічний меч. Вдаряючи в українських виборців, аранжери тих "метод" виявили вже без ніяких обиняків, якими способами думають перевести вибори до міської ради у Львові. Виявили, що не вагаються і не вагатисьмуть уживати всяких способів, хоч би вони навіть колідували зі законом, щоб тільки позбавити тисячі українських виборців права голосування і тим самим недопустити до того, щоб українці м. Львова побули належне їм представництво в міській залі у Львові. І саме завдяки масовому вичерпуванню українських виборців зі списів та позбавлювянню їх права голосування, вже сьогодні можемо з цілою рішучістю ствердити, що ані скількість відданих в дні голосування українських голосів ані вислід виборів не відповідатиме дійсному станові ані не буде доказом спільности українського населення у Львові.
А можливість такого твердження вже сьогодні напевно не лежала в інтересі аранжерів тих "виборчих практик", яких ми є свідками. Та цього вони не передбачили. Не рахувалися вони також і з тим, що така "виборча акція" не може пройти незамітно. І не пройшла. Стала вона така голосна, що з того приводу заговорила й польська преса, домагаючись, щоб відложити вибори.
Та не зважаючи на всі перепони, українські виборці мусять дальше боронити свої виборчі права. Не вільно нам опускати рук, нікому не вільно знеохочуватися ані давати за виграну. Кожний український виборець мусить і дальше точно сповняти доручення, які буде давати Технічний Виборчий Комітет. Бо тільки витревалість і послідовність доводять до ціли.
І тому треба з усіх сил протиставитися всьому, що могло б ослабити активність українського громадянства Львова у виборчій акції. Зокрема треба протиставитися голосам — мовляв: зогляду на того роду виборчі практики не йдім до виборів. Загал українських виборців мусить памятати, що у всіх виборчих справах рішає Український Виборчий Комітет, а виборці мусять виконувати доручення Комітету. Від цього залежить успіх української виборчої акції у Львові.
Тільки Обєднаний Український Виборчий Комітет є у праві рішати про дальшу долю української виборчої акції у Львові і тільки цей Комітет міг би рішити, що українці Львова не будуть брати дальшої участи у виборах у Львові. Як довго нема такої постанови Обєднаного Українського Виборчого Комітету, так довго ніодин український виборець не може на власну руку відтягатися від виборчих обовязків, які на ньому тяжать.
Бо цього вимагає загальне добро.
Прес. реф. Техн. Виб. Комітету.
