У днях 22. і 23. березня ц. р. прощала Збаражська Земля одного з найкращих священників душпастирів і щирого працівника на народній ниві, бл. п. о. радн. Льва Юрчинського, довголітнього пароха Гушинок і Добромірки, який повних 32 роки працював у парохії і в збаражському повіті. Похоронні обряди почалися 22. березня ц. р. в год. 2-ій пополудні під проводом о. дек. Хоми в сослуженні оо. Северина Савчака з Шельпак, Евгена Мацелюха з Черниховець, Павла Олійника з Тростянця, С. Шепіля з Шилів, Яцишина з Гниличок і Будного з Кошляк, які відправили останню панахиду в парохіяльному домі в Добромірці. Просторе подвіря приходства виповнили маси парохіян, які прийшли з усіх пятьох сіл парохії попрощати свого улюбленого пароха і провідника. Перед приходством уставилися парохіянн з церковними хоругвами, перевязаними жалібними опасками. З церковної вежі звисав чорний жалібний прапор.
По панахиді винесли дубову домовину з тлінними останками Покійного з приходства і зложили її на санях, що їх тягнуло шість карих коней. Над домовиною промовив зворушливими словами о. Северин Савчак і жалібний похід рушив вулицями села до церкви. По дорозі прощали улюбленого пароха перед домом читальні "Просвіти" представники товариства читальні "Просвіти", кооперативи і райфейзенки, як члена-основника цих товариств і довголітнього їх провідника. З черги похід затримався перед шклолою, де ждала вже шкільна дітвора зі своїм учителем та попрощала устами малих школярів свого довголітнього катехита. В церкві закінчилися перша частина похоронна в год. 6. веч.
Дня 23. березня похоронні обряди почалися вже в год 7. рано читаними Службами Божими. В год. 10. почалася співана Служба Божа, яку відслужив о. дек. М. Хома в асисті оо. Евгена Мацелюха і Томи Тимяка з дияконами о. І. Яцишином та Ю. Будним. Співав гарно місцевий хор. Прегарну проповідь у церкві виголосив о. Семен Чепіль. По Службі Божій стануло до дальшої відправи 12 священників з о. дек. Т. Копистинським. У похоронах взяли теж участь о. дек. Боліновський, о. Гр. Яструбицький та о. І. Гнатів зі збаражського деканату. Опісля 8 священників взяли домовину на свої рамена, обійшли з нею довкола церкви і склали її до родинної гробниці, де зложено десятки вінців від рідні і від усіх товариств. Над могилою виголосили ще прощальні промови представники місцевого громадянства і дир. Л. Краснопера від повітових установ зі Збаража, яких о. Л. Юрчинський був членом-основником. Вкінці попрощав Покійного від о. сотрудників місцевий сотрудник о. Смик, підкреслюючи, що могила покійного буде для парохіян найдорожчим скарбом. В. Й. П!
