За допомогою однієї проби крові можна визначити, чи у здорової людини розвинуться симптоми деменції через 2-3 роки. Вчені очікують на результати подальших досліджень. Якщо вони будуть успішними, то можна очікувати прориву у терапії нейродегенеративних захворювань, симптоми яких виявляються лише тоді, коли хвороба зайшла вже надто далеко, щоб її успішно лікувати.
Мозок здорової людини (ліворуч) та людини на пізній стадії хвороби Альцгеймера (праворуч).
У дослідженні американських науковців взяли участь 525 осіб віком 70 р. і вище. Під час експерименту вчені ідентифікували набір 10 ліпідних метаболітів у плазмі крові, за якими з 90% впевненістю можна визначити, чи розвинуться у людини за 2-3 роки симптоми ослаблення когнітивних здібностей.
«Ці результати потенційно дуже цікаві», - каже Саймон Лоустон, невролог з Оксфордського універитету та координатор Європейського публічно-приватного партнерства, що займається пошуком біомаркерів хвороби Альцгеймера.
Хвороба Альцгеймера, яка щороку вражає 35 мільйонів людей у всьому світі, вважається практично невиліковною. У клінічних випробуваннях під час кількох останніх років випробували кілька перспективних терапій, однак всі вони зазнали невдачі. Однак, у всіх цих терапіях брали участь люди, в яких вже розвинулися симптоми. «Ми, отже, надзвичайно потребуємо біомаркерів, які б дозволили ідентифікувати пацієнтів та розпочати лікування ще до того, як виявляться симптоми хвороби», - каже Лоустон.
Дослідженні, результати якого опубліковано в журналі Nature Medicine, очолив невролог Говард Федергоф з Медичного центру Джорджтаунського університету у Вашингтоні. Він та його колеги тестували когнітивні здібності учасників та раз до року брали зразки їх крові впродовж 5 років. За допомогою мас-спектрометрії науковці дослідили плазму крові учасників з незначними порушеннями когнітивних здібностей, включаючи тих, у кого вже розвинулися симптоми хвороби Альцгеймера та тих, хто залишився когнітивно здоровими. Вчені виявили 10 фосфоліпідів, яких в крові людей, в яких розвинулося слабоумство, було менше, ніж в інших учасників.
За словами Федергофа, «походження 10 фосфоліпідів достеменно невідоме, однак відомо, що всі вони так чи інакше містятться в клітинних мембранах». Вчений припускає, що концентрація цих молекул може якось відображати руйнування мембран нервових клітин.
Вчений наголосив, що результати дослідження його команди ще необхідно підтвердити в незалежних лабораторіях та масштабніших експериментах.
За словами Моніки Бретелер, головного епідеміолога Німецького центру нейродегенеративних хвороб у Бонні, тест для попередження хвороби Альцгеймера повинен бути надзвичайно простий. «Якщо вам необхідно проаналізувати населення, щоб визначити, хто в групі ризику розвитку хвороби Альцгеймера, то для цього вам необхідний матеріал, до якого легко можна отримати доступ. Це, зокрема, кров».
Деякі групи дослідників шукають біомаркери нейродегенеративних хвороб у спинномозковій рідині чи ж скануванні мозку. Однак такі надто складні та не годяться для масштабного використання, - додає Бретелер.
12.03.2014