Віче академиків.

Віче академиків відбулося дня 9 і 10 с. м. в сали ратушевій заходом комитету, зложеного з Русинів Козловского і Будзиновского і Поляка Каспарка. В суботу о 3. год. зійшлось над 500 студентів университету, политехники, школи Дубляньскої, лїсової і ветеринарії, і почалось віче. Техник Козловскій, вибраний провідником зборів, повитав зібраних і зазначив той добрий обяв, що академики интересу ються публичними справами. — Ректор д-р Пєнтак звернув сейчас увагу зібраних, що се згромадженє незаконне, але коли вже годї єго відкликати, то радив триматися дозволених границь і трактовати справи не дуже горячо, а з розвагою. 1) На порядку дневнім була перша справа: "Зближенє молодежи місцевої і замісцевої". Референт Лясковницкій в довшій промові висказав бажанє, щоби молодїж лучилася разом не лиш на поли науки, але і на вічах, на котрих могла-би заявити свої бажаня і резолюції. Щоби се виконати, то треба вибрати комитет екзекутивний, котрий би старався лучити разом молодїж всїх висших наукових заведень, виконувати резолюції і внесеня, приняті вічем академиків, і завязувати такі комитети по инших містах, де суть висші заведеня наукові. В такій спосіб звертала-би молодїж свою увагу на кожду справу, котра єї обходить. То внесенє принято і вибрано до комитету 4 Русинів і 11 Поляків. — 2) Реф. акад. Френкель говорив о потребі часописи для академиків, котра-би найлїпше лучила мододїж і де-би містились праці не лиш Поляків але і Русинів в их мові. Вправдї має така часопись виходити в Кракові, але хто знає, яка она буде; лїпше видавати другу таку часопись ві Львові. На той темат говорило богато академиків і вкінци ухвалили, що вибраний комитет має старатися видати таку часопись. — 3) Акад. Маркевич порушив дуже важну справу визискуваня молодежи в урядах. Хто знає, як живуть ті академики Русини, що відважились пійти на світскій факультет, як они шукають за зарібком для удержаня і як их на кождім кроці визискують, за велику працю платять малі гроші, той пійме важність справи. Референт навів богато фактов визискуваня (н. пр. за 8 зp. в однім бюрї мусить працювати академик через місяць 7 годин денно). Дискусія на той темат була дуже оживлена. Ректор д-р Пентак звернув увагу на се, що академики-паничі, котрі мають удержанє, непотрїбно беруть роботи по бюрах і тим лише роблять конкуренцію біднійшим. Внесенє в тій справі: комитет вишле просьбу до палати адвокатскої і нотаріяльної, щоби мундантам плачено за 5 годин денної праці minimum 20 зр. і щоби власти при роздаваню занять в бюрах і урядах уважали на спосібности і матеріяльний стан кандидата, а академики самі мають солидарно жадати при удїлюваню лекцій за місяць найменше 10 зр. (1 година денної праці), принято однодушно. — 4) Правник Трильовскій промавляв по руски в справі участи молодежи в житю публичнім. Після єго гадки і теперїшні зібраня, на котрих молодїж радить над справами, котрі до неї відносяться (закон війсковий і т. п.) суть добрим задатком на будуче. Тепер повинні академики брати ще більшу участь в житю публичнім, щоби пізнїйше в якій-небудь службі не тратили своїх пересвідчень, а мали свою вироблену гадку. Отже зібрана молодїж виражає вже тепер своє обуренє на всї ті кривди і насиля, які тепер дїються (именно при виборах) і най то буде memento для суспільности на будуче. Резолюцію тую принято. — Акад. Райтер критикував науку исторії в гимназіях, з котрої ученик вирабляє собі зовсїм хибні понятя о подїях историчних. Єсли случайно не студіює пізнїйше сам исторії, то й не буде знати, що діялось по Наполеонї, а о тім, що перед ним дїялось, буде все мати хибну думку. — 5) Акад. Каспарек мав реферат о розділюваню стипендій і вказував на фактах, кому дають стипендії і яку вагу має при тім протекція. При тім представив також стан фондації музея в Раперсвилю і фондації Островского. При голосованю принято внесенє п. Каспарка, щоби при розділюваню стипендій мали власти взгляд і на опинію молодежи і щоби молодежи польскій в Цириху дати повномочіє занятися справою музея в Раперсвилю. — П. Еминович упоминався о стипендії для учеників школи ветеринарскої. Сею справою має занятися комитет. — На тім скінчилося віче в суботу о год. 8. вечером. — В недїлю розіслав ректор д-р Пєнтак письма до товариств і провідників віча, щоби збори занехали, але вже було за пізно. О год. 5. пополудни зібралося ще більше академиків, як в суботу, і наради почались дальше. — 6) Техник Ш. в дуже основній промові говорив о зрівнаню прав политехники з правами университету. На око мають ті заведеня рівні права, але в практиці так не єсть. Отже поставив такі внесеня: а) Тому, що другій державний испит техничний єсть навіть труднїйшій, як на видїлї правничім, медичнім і философичнім, то комитет має старатися, щоби инжинири, котрі здали другій испит державний, мали так само право горожаньства, як і доктори прав і т. д.; 6) щоби ректор техники мав так само голос вирильний в соймі, як ректор университету; в) щоби надано статут органичний политехниці такій, як має университет, бо политехника истнує лиш на основі розпорядженя министерского; г) (внесенє змодификоване иншим академиком) щоби школу рільничу в Дублянах змінити на академію рільничу, перенести єї до Львова і д) отворити в нїй видїл лїсництва; е) щоби на политехниці отворити видїл меліораційний (инжинири культури нам потрібні) і висшу школу торговельну (бо теперїшна львівска не відповідає своїй ціли) і ж) щоби в гимназіях отворити курси рисунків відручних і висшої геометрії, а в реальних школах курси филології, пропедевтики философії і исторії старинної, щоби тим способом уможливити реалистам вступ на университет, а ученикам гимназій вступ на технику. Тамті внесеня принято, а послїдний упав. Підносились голоси; що красше зовсїм не вчити греки і латини. — Дублянець Б. звернув увагу на то, що се лиш бажаня, котрі певно не сповняться, але Ш. відповів єму, що хто пукає, тому отворять. Ветеринар Б. жалувався (в рускім язиці), що ветеринарями несправедливо всї помітують, уважають их лише коновалами, а они преці стають в великій прислузї не лиш звірятам, але посередно і людям. Нїхто о них не дбає, стипендій не мають і не знають певно, чи суть академиками і чи мають такі права, як академики. Отже най хоч тепер прочі академики жиють дружно з львівскими ветеринарями, спомагають их библіотеку, а комитет нехай дослїдить, як дїйстно глядять академики на ветеринарїв. (Гучні оплески). — 7) Акад. П. говорив о интервенції властей і о горожаньских відносинах академиків. Фактично-ж не мають академики жадних свобід (слова зборів і т. п.), бо их що-раз більше обмежають розпорядженя министерства, полиції і сенату. В Япанї тенерь лїпше Отже комитет має старатися, щоби ті власти усунули всї розпорядженя, що обмежають свободу академичну. — П. ректор техники Зброжек заявив, що уважає згромадженє за незаконне, побоюєся, чи не буде потребувати відповідати за себе і за академиків, але просить дальше нараджуватись поважно і не бавитися в дурниці (а то з причини великого галасу, якій повстав в сали через непорозуміня між двома академиками). — 8) Поляк Л. поставив внесенє, щоби кождому по скінченю университету через три роки вільно було належати ще до товариств академичних. Тямить він добре, що се все pium desiderium, але єсть також за тим, щоби "пукати" і то чим сильнїйше, тим ліпше. — 9) Акад. Ґ. говорив о потребі факультету медичного на университетї львівскім. Видїлу медичного в Кракові не досить для Галичини, а ві Львові правників за богато (над 600). Єсли-би був у Львові факультет медичний, а ще до того для жидів окрема школа теологична (рабинатска), то сейчас зрівноважились-би всї видїли. А що грошей нема на видїл медичний, то на се можна порадити. В школї ветеринарії учать професори богато тих самих предметів, як на видїлї медицини, отже могли-би тимчасом учити ті самі професори. Внесеня і тую послїдну директиву для комитету принято. — 10) Акад. Б. відчитує остру критику реформ мин. Ґавча і виказує, що у нас зовсїм нема так богато образованих людей і що "наложенє цла від науки" (підвисшенє оплати шкільної) дуже несправедливе. Добре-би було, щоби настав уже иншій министер просвіти (в сали нечуваний крик і оплески), а хоч сего академики самі вчинити не могуть, то все таки підкопати позицію министра Ґавча суть в силї. Докладнїйшого змісту реферату не можемо подати з уваги на ц. к. прокураторію. — 11) Акад. К. розбирав широко систему милитаризму і проєктований закон войсковий, котрий в Пештї викликав такі розрухи, сказав, що тепер охотники не суть добровільними охотниками, і поставив резолюцію, що молодїж протестує проти закона війскового (§. 25), а єсли-б той закон перейшов, то академики жадають загального права голосованя.— 12) Акад. Б. за-для спізненої пори коротко говорив о проєктї Лихтенштайна о школах конфесійних і взивав молодїж, щоби через аклямацію заявила свій рїшучій протест проти сего проєкту. (Гучні оплески). — Подякою для президента міста п. Мохнацкого за відступленє салї і подякою иниціяторам віча скінчилися збори о год. ½ 11 в ночи. — Само віче було хвилями зовсїм поважне, а хвилями мало характер соймику польского. Незвязані присутностію комисаря говорили академики свобідно о тім, що им лежало на серци. Характеристичне то, що лише два товариства і то оба рускі, прислали на віче телеграми. "Акад. Громада" з Кракова: "Стійте сміло в оборонї загрожених наших прав і интересів!", а тов. "Сѣчь" з Відня: "Солидаризуємося з вами; постійте непохитно за свободу, за наші права... і желаємо успіхів." — По вічу відбувся комерс під дозором полиції...