«Розетта» готова прокинутися

Інженерам космічних польотів постійно доводиться працювати в умовах величезних психологічних навантажень. Як правило, вони мають тільки один шанс, аби налаштувати надскладну апаратуру на правильну роботу, а успіх багатомільярдних проектів залежить від справності обладнання, що перебуває на відстані сотень мільйонів кілометрів від Землі (кожна дрібничка може стати фатальною). Тож не дивно, що інженерам Європейського космічного агентства доведеться неабияк похвилюватися в понеділок 20 січня, коли космічний зонд «Розетта», який прямує до комети 67Р/ Чурюмова-Герасименко, «прокинеться» після майже трирічної сплячки.

 

 

Посадковий зонд "Філі" на поверхні 67/Р Чурюмова-Герасименко в уяві художника.

 

Нині «Розетта» перебуває на відстані 800 млн. км від Землі. 20 січня апарат повинен запустити систему обігріву своїх компонентів, відкорегувати траєкторію польоту за допомогою реактивних штовхачів, налаштувати антену для постійного зв’язку та передати на Землю радіосигнал. Наприкінці 2014 р. «Розетта» впритул наблизиться до комети та спустить на її поверхню посадковий зонд «Філі». У такий спосіб вчені планують отримати важливі дані про формування Сонячної системи та перевірити гіпотезу про зародження життя на Землі. Особливе значення місії ще й в тому, що це перша в історії спроба здійснити посадку на комету (розміри її ядра – лише 4,5 на 3,4 км).

 

«Розетта» стартувала 2 березня 2004 р. За майже 10 років космічної подорожі вона подолала 7 млрд. км (апарат рухається круговою траєкторією), сфотографувала зблизька два астероїди та отримала гравітаційне прискорення від Марса. В червні 2011 р., з метою економії енергії, апарат ввели у електронну сплячку.

 

 

Траєкторія польоту "Розетти". Справа - ядро комети 67/Р Чурюмов-Герасименко у порівнянні з найвищою будівлею на Землі - вежею Бурж-Халіфа у Дубаї.

 

До свого кінцевого призначення – комети 67Р/ Чурюмова-Герасименко – «Розетта» дістанеться в серпні. Спершу вона кружлятиме довкола небесного тіла, аналізуючи його поверхню, щоб підшукати найкраще для спуску метрового посадкового зонду «Філі». «Зараз нам відомо про комету дуже мало», - стверджує головний інженер проекту Адреа Аккомаццо. 

 

Комету, до речі,  у 1969 р. відкрили українські вчені – науковий співробітник кафедри астрономії Київського державного університету ім. Тараса Шевченка Клим Іванович Чурюмов та аспірантка Світлана Іванівна Герасименко.

 

Спуск «Філі» відбудеться у листопаді (місію потрібно завершити, поки комета не підійшла до Сонця дуже близько й не набула надто великої коми – хвоста з газу і пилу, який виникає під впливом сонячної радіації). «Розетта», яка звично обертатиметься на відстані 100 км від поверхні космічного тіла, тоді наблизиться до нього на 4 км, звідки скине начинений електронікою «Філі» (він не матиме реактивних двигунів, адже гравітація комети така незначна, що ризик розбитися об її поверхню йому не загрожує). Через півгодинну затримку сигналу, оператори не зможуть керувати спуском «Філі», тому він проходитиме автоматично. «Хоча ми й оберемо найкраще місце для посадки, все-таки сильно сподіваємося на удачу», - каже науковець проекту Марк МакКохран. Спускаючи «Філі», «Розетта» рухатиметься відносно 67Р/ Чурюмова-Герасименко зі швидкістю пішохода (при цьому в космічному просторі вона мчатиме зі швидкістю 20 км/сек).

 

«Філі», зафіксувавшись на поверхні за допомогою гарпуна, кілька днів живитиметься від власних батарей. Далі його живлення здійнюватиметься від сонячних батарей, що, однак, буде утруднено, адже їхні панелі вкриє пил. «Нам достеменно не відомо, скільки він пропрацює», - каже МакКохран. Хоча вчені сподіваються отримати від «Філі» важливі наукові дані, сам факт його успішної посадки уже стане величезним успіхом і важливою віхою в історії освоєння космосу.

 

Комети – об’єкти, які змінилися надзвичайно мало з часу утворення Сонячної системи 4,6 млрд. років тому. Тому, на думку вчених, вони містять важливі відомості про її походження. Крім того, за поширеною гіпотезою, саме комети доставили на Землю амінокислоти – будівничі блоки білків. Підтвердивши або спростувавши її, місія «Розетти», отже, проллє світло на одну з найбільших наукових загадок – таємницю походження життя.   

18.01.2014

До теми