В день св. Миколая ц. р. Ексц. Митрополит приймив на авдієнції Ректорат, професорів і всіх студентів гр.-катол. Богословської Академії, які не мали змоги зложити своїх побажань в день св. Андрея, з огляду на відвідини Апостольського Нунція. Підчас авдієнції були приявні о. ігумен Климентій Шептицький і представники Митрополичої Капітули.
При вступі Митрополита до авдієнційної салі орхестра студентів-богословів відіграла повитального марша. Потім хор відспівав С. Невядомського "Гріб вікінґа".
О. Ректор мітрат Д-р Йосиф Сліпий зложив найщиріші побажання від Академії й подяку за те, що ВПреосв. Митрополит Андрей є зразком для всіх нас у громадянській і науковій праці та в аскетичному житті. Всю діяльність Митрополита осяює імператив Премудрости, щоб ставити в житті цілі відповідно до зовнішньої і внутрішньої спроможности та спрямовувати всю діяльність до поставленої мети.
Після промови о. Ректора скрипковий квартет студентів-богословів відіграв рондо Гайндна, далі була деклямація вірша М. Цуприка "На Київських горах", з черги грала орхестра студентів-богословів, а вкінці хор відспівав многоліття.
Ексц. Митрополит виголосив довше слово, в якому підкреслив головну ціль священика, яка нині особливо ясно виступає в світі. Ця ціль — приняти на себе переслідування і смерть, в сенсі слів Пророка: "Кого пішлеш, Господи? Пішли мене". Кожний кандидат на священика повинен себе запитати: чи гідний є взяти на себе таке важке завдання самопожертвування? Найважніше тут, щоб свідомість нашої власної ничтожности була щира, а тоді і праця наша буде успішна. Ексц. Митрополит зазначив, що старається не чути похвал для своєї особи, щоб не згордіти, — хоч високий вік і життєвий досвід відсуває ту небезпеку.
На закінчення цієї авдієнції, навіяної атмосферою щирости й синівського привязання наших студентів-богословів до Князя Церкви Митрополит запросив усіх на підвечірок.
