Що Видавництво "Світ Дитини" принесло нашим дітям в 1938-ому році.
Одного можемо позавидувати нашим дітям: вони мають без порівнання більше книжок для себе ніж мали ми, коли були у їхньому віці. Коли не брати під увагу всієї нашої дитячої літератури, але глянути тільки на катальоґ видавництва "Світ Дитини", стане ясно, кілько зроблено в нас, чи пак кілько зробило те най більше наше видавництво дитячої літератури в тому напрямі, щоб наші найменші і ті старші від них мали відповідну для себе книжку.
Сьогодні хочу звернути увагу тільки на одну ділянку Видавництва "Світ Дитини", що випускає періодичний місячний журнал для дітей "Світ Дитини" та видає обрізкові книжечки і "Дитячу Бібліотеку". На ній останній хочу спинитися. Сьогодні вона нараховує 224 книжечки ріжного-преріжного змісту українських і чужих авторів. Ясна річ, що треба булоб довгої статті, якщо не цілої книжечки, щоб написати бодай коротко про те все, то "Дитяча Бібліотека" принесла нашій дітворі. Я й не мав такого наміру. Зате-ж цікаво глянути на один, саме той, що добігає до кінця, рік діяльности того, одного з найцінніших і найважніших наших видавництв.
Кажу: одного з найцінніших і найважніших. Кожний з нас мав нагоду і змогу прочитати трохи книжок. Попадали в руки такі, що після прочитання зараз про них забувалося, але траплялися й такі, то доводилося довго носити в серці захоплення ними. А все-ж навіть найбільшого захоплення найкращою книжкою прочитаною у зрілому віці не можна навіть рівняти з тим вражінням і почуттям, яке залишилося в нас до нині від книжечок, що їх ми прочитали у свому дитинстві. Є в тім почутті щось, що вічно носиться у серці зі спогадом про родинну хату, про материні пестощі і перше кохання. Кожна людина має цілу низку заздрощів: одні з них — це заздрощі того почування, яке має дитини при читанні перших книжечок. Бо те почування рішуче має щось зі сонця.
Один з найновіших випусків "дитячої Бібліотеки" Видавництва "Світ Дитини" — це "Соняшні оповідання" Казимира Конарського. Це чудовий цикль лєґенд про явища природи і людину в тій природі, лєґенд пересичених сонцем так, як справді проникає воно і природу і людину. Це соняшні оповідання не тому тільки, що в них усюди мова про сонце чи пак про його промінчики, але тому, що всі події в них якось так соняшно змальовані. Направду соняшний настрій залишиться в серденьку дитини, коли вона сама чи хтось інший прочитає їй про те, звідки взявся папоротин цвіт, як сонечко малювало райдугу, чому так ясно було в серденьку Івасика, як народився світлячок, як жайворонок вирятував Промінчика, як Легіт-Вітерець виграв заклад з братами і т. д. і т. д. Особливо підкреслюю замітку про цю книжечку не тільки тому, що це одні з найкращих оповідань, які можна подибати в дитячій літературі, але ще й тому, що ця книжечка зі своїм наголовком символічно очолює всі книжечки Видавництва "Світ Дитини", які я назвав би соняшними книжечками. Соняшні книжечки — бо вони спричиняють, що в дитячих серденьках поселюють ся соняшні промінчики і що від тих промінчиків стає в дитячих серденьках так ясно-ясно, як це було з серденьком Івасика (оповідання "Промінчики"). Цю книжечку прегарно зілюстрував М. Бутович.
До замітних книжечок, що появилися в "Дитячій Бібліотеці" за 1938-ий рік, треба зарахувати "Оповідання і перекази" фінського письменника Захара Топеліюса. Незрівнянне оповідання "Береза і зірка" вселить у маленькі серденька тугу до "одної мети", Фредик з оповідання "Серце з ґуми" навчить, як треба мати власне переконання і згідно з ним поводитися. Сильвестер і Сильвія з переказу "Підхмарна і Гордовита" покажуть, як треба приносити з собою всюди радість і щастя. Багато соняшного проміння набере до свого серденька дитина від тієї книжечки, яку зілюстрував Петро Андрусів.
Дитячі оповідання Франца Коковського вже мають свою марку. В минулому році появилася нова збірочка п. н. "Юнацькі серця". Сюжет визвольні змагання українського народу — ілюстрації Юліяна Краківського,
Окремо треба відмітити "Африканські казки" Маріона Л. Адамса і чудові "Казочки та сторійки" Редіярда Кіплінґа.
950-літтю хрещення України присвячене оповідання Антона Лотоцького п. н. "Хрест над Дніпром" з ілюстраціями Ю. Крайківського. Той самий автор дав цього року ще й землеписне оповідання "Від Ля Пляти по Анди", живо й цікаво для малих читачів написана ґеоґрафія Південної Америки.
Коли додамо до цього казку "Чародійний кінь" (із 1001 ночі), другу частину "Робінзона Крузо", справді добре написану і гарно скомпоновану сценічну картину Авеніра Коломийця п. н. "Казка темного бору" і збірочку веселих віршів п. н. "Звірячі пригоди", яку впорядкував М. Таранько, то матимемо повний річник гарних, цікавих ріжноманітних і добре підібраних книжечок "Дитячої Бібліотеки", що появлялася місячними випусками.
Передплата тієї "Бібліотеки" коштувала досі на рік 5 зол., на 1939-ий рік В-во знижує її на 4 зол. За нецілі 34 сотики на місяць чудова лєктура для наших дітей і незрівнянна допомога батькам у вихованні тих, що мають прийти на зміну.
Крім тих місячних книжечок В-во "Світ Дитини" випустило ще шість книжечок: Я. Вільшенка "Швець Копитко і качур Квак" з ілюстраціями Віктора Цимбала (друге видання), А. Кащенка "На руїнах Січі" з ілюстраціями В. Цимбала, Петра Мєрчука "Чванько", Вуйка Влодка "Пригоди Гава" з образками Осипа Куриласа, Р. Завадовича і Ю. Шкрумеляка "Два вертепи" і М. Таранька "Веселий вечір". Ця остання — це збірка монольоґів, діяльоґів, деклямацій, сміховинок, скечів та сценок для шкільної молоді, — перша в тому роді в нашій дитячій літературі — яка віддасть велику прислугу нашій дітворі при уладжуванні веселих вечорів чи вистав, що вона залюбки робить.
Цей реєстр говорить сам за себе. "Дитяча Бібліотека" п. М. Таранька (В-во "Світ Дитини") станула в 1938-ому році на висоті свого завдання. Її малі передплатники мали цілий рік добру лєктуру, а й тепер батьки мають що купити для своїх потіх на подарунки на Миколая і Ялинку. Кращого подарунку не можна собі й уявити.
О. Дніпровський.
