ПАТ повідомляє:
В пятницю 10. ц. м. почалась перед трибуналом окружного суду у Познані розправа проти 28-літнього Михайла Куспіся, 23-літнього Петра Заборовського, 40-літнього Яна Йозвіка, 41-літнього Вінкентія Куявського і 36-літньої Яніни Куявської за намагану спробу викрасти Степана Бандеру з вязниці у Вронках, де він відсиджує кару досмертної вязниці за участь в атентаті на бл. п. мін. Бронислава Пєрацького.
Підс. Куспісь подає, що був членом ОУН і брав участь в нападі на пошту в Городку, за що суд засудив його на 5 років вязниці. Цю кару вже відсидів. Дальші три підсудні — це вязничні сторожі у Вронках.
Що каже акт обвинувачення?
Акт обвинувачення закидає підсудним: Куспісеві, Заборовському та Йозвікові участь в орґанізації, щоб увільнити Cт. Бандеру з вязниці у Вронках. Куявському закидає, що не лише не повідомив владу про змову, хоч був втаємничений у цілу справу, але навпаки сам приступив до змови, за що мав дістати від Куспіся 40 тисяч зол. З цієї суми приняв 500 зол. як зачет. Підс. Куявській акт обвинувачення закидає, щo приняла від чоловіка згаданих 500 зол., про які могла здогадуватися, що походять з проступку.
Дня 16. травня ц. р. Куспісь скінчив відсиджувати кару у Вронках і поїхав до Варшави, де стрінувся зi Заборовським і почав намовляти його до співучасти у звільненні атентатчика Бандери. З цією самою пропозицією звернувся Куспісь до Йозвіка обіцюючи йому 40 тисяч зол., якщо змова скінчиться успішно. Підс. Заборовський нібито згодився на цю пропозицію і мав поїхати до Вронок, щоби провірити положення. Одначе в дійсности туди не поїхав. При черговій стрічі Заборовський почав нарікати на труднощі в переведенні пляну. Одначе Заборовський притиснений до стіни погрозами Куспіся поїхав у половині липня з Куспісем до Вронок, де порозумівся з вязничним сторожем Куявським. Цьому останньому Куспісь обіцяв квоту 40 тисяч золотих, якщо змова вдасться. Як зачет виплатив йому 600 зол.
Підс. Куявський не вірив в успіх пляну, але в розмовах зі Заборовським заявив, що хоч Бандери не звільнить, всеж таки слід від Куспіся витягнути кілько лише вдасться.
В перших днях липня вязнична влада довідалася про змову й арештувала всіх підсудних.
Зізнання підс. Куспіся.
По відчитанні акту обвинувачення підс. Куспісь зізнав, що з початком квітня ц. р зголосився до нього у Львові, де тоді перебував, один незнайомий кажучи, що є Тарасом Бандерою. Тоді незнайомий запропонував йому, як тому, що знає розклад вязниці, звільнення Бандери. Далі підсудний описав свої стрічі зі Заборонським та Куявським. Куявський мав передати Бандері пильник, щоб перепилував крати. Доконавши цього Бандера мав спуститися по линві на подвіря. Дальша акція вже до Куявського не належала. Тому, що перепилювання крат видалося Куспісеві неможливим, — порозумівся в Куявським, щоб він вивів Бандеру з келії підчас служби. Про всі ці посунення Куспісь інформував Тараса Бандеру.
Підсудний виїздив ще кількакратно до Вронок між іншим, щоби вручити Куявському задаток 500 зол. Речинець втечі устійнено остаточно на день 7-го серпня. Того дня мала теж жінка Куявського відобрати решту винагороди у Львові. Тому, що Тарас Бандера сумнівався, чи втеча вдасться, доручив Куспісеві, щоб він ще раз виїхав до Вронок і заявив Заборовському та Куявському, що не користають з тої пропозиції втечі. Підсудний це виконав і вернувся до Львова. На цьому заявив підсудний — скінчилась його діяльність.
По цих зізнаннях розправу відложено.
Продовження [Діло, 21.12.1938]
ПАТ повідомляє:
У дальшому процесі за намаганє звільнення Ст. Бандери з вязниці у Вронках зізнавали інші підсудні. Підс. Ян Йозвік не признався до вини. Підс. Вінкентій Куявський признався частинно до закинених йому вчинків запевняючи, що задумував поінформувати про все вязничну владу. Далі підсудний зізнав, як мали звільнити Бандеру та коли і де мв дівстати винагороду за впівучасть у змові. Підс. Куявська зізнала, що її чоловік розкрив перед нею "контакти" зі Заборовським та Куспісем і говорив про плянований виїзд до Львова. Одначе підсудна радила чоловікові, щоб не мішався до сих справ. А шо зізнання підсудних Куявських надто ріжнилися між собою — суд доручив відчитати їх зізнання зложені у слідстві.
Як влада довідалася про спробу викрасти ст. Бандеру.
Перший зізнався св. Кобилецький, начальник вязниці у Вронках. По переведенні Ст. Бандери з вязниці у Святім Хресті до Врнок звернули йому увагу, що можуть бути спроби увільнеити засудженого і тому Бандеру дуже запопадливо берегли. В таких умовинах, на думку свідка, можливість втечі була виключена, про що змовники не могли знати.
Св. Пілька, б. вязничний сторож, тепер торговень у Шамотулах, зізнав, що Забороський прибув до нього з Куспісем і запропонував йому приступити до змови за 2.000 зол. Тоді то Заборовський оповідав, що він сам має дістати винагороду у висоті 15.000 зол. Його завданням було підшукати відповідну людину, яка перевелаб Бандеру через кордон до Німеччини. Свідок удавав, що згоджується на це і вказали на якогось Ґломба, як провідника через зелений кордон. Про всі "махінації" свідок повідомив поліцію і таким чином виявилася ціла змова.
Промова прокуратора.
По зізнаннях свідків промовляв прок. Міхна, занявшись наперед особою підс. Йозвіка, щодо якого цофнув акт обвинувачення з огляду на відсутність достаточних доказів вини. З черги прокурор обговорив змову між підсудними, щоб увільнити Бандеру. Прокурор не погоджується з обороною, що до змови винен Тарас Бандера. Бандера. Прокуратор уважає Куспися дійсним орґанізатором змови, бо він усе орґанізував і погоджував. Про Тараса Бандеру не говорив нічого у слідстві ні Куспісь, ні Заборовський, ні теж Куявський. Все це опрокидує тезу Куспіся, що він був лише виконавцем Тараса Бандери. Навпаки навіть потверджує закид обвинувачення, що він дійсно заснував безправну орґанізацію і був її керманичем. Далі прокурор схарактеризував особу Степана Бандери та його шкідливу діяльність на шкоду Польщі, пригадав його політичні провини і кари. Якби йому вдалося втекти, безсумніву вів би закордоном дальшу акцію проти Польщі. Всі ці обставини дуже обтяжують Куспіся, який здавав собі з цього справу. Прокурор пригадав, що сам Куспісь був засуджений на 5 років вязниці за терористичний напад. Амнестія зменшила йому цю кару, але по виході з вязниці вернувся на злочинну дорогу. Вчинок Куспіся доказує, що він не поправився та є небезпечним для правного ладу. Прокуратор зажадав для Куспіся 8 років вязниці.
Далі прокуратор гостро осудив співучасть інших підсудних у змові, цІЛЛЮ якої було звільнення ворога Польщі. Вина інших підсудних на думку прокуратора доказана і тому прокуратор зажадав для підс. Заборовського та підс. Куяновського по 5 років вязниці а для Куянської два роки вязниці.
Промови оборонців.
Оборонці промовляли в суботу і в понеділок 19 ц. м. На промови оборонців реплікував прокуратор підтримуючи в цілій основі своє поепреднє становище.
Присуд.
Опісля трибунал по нараді оголосив такий присуд: Куспіся на 8 років вязниці, Заборовського на 3 роки вязниці, Куянського на 3 і пів року вязниці та Куянську на 6 місяців вязниці з припиненням виконання кари на 3 роки і 100 щол. гривни. Підс. Йозвіка суд увільнив від вини і кари.
В мотивах предсідник трибуналу зазначив, що підс. Куспісь був орґанізатором і керманичем змови з метою увільнити Бандеру. Суд признав, що підс. Зборовський діяв свідомо. Отже приступив до змови і намовляв до співучасти дальші особи з наміром здійснити плян Куспіся. Підс. Куявський допустився злочину як урядовець не повідомляючи про все своєї влади. Крім того, допустився обману. Куявська приняла від чоловіка гроші, хоч знала, що походять з провини. Підс. Йозвіка суд увільнив, бо не було доказів вини.