Хорошій гостинець.

Хорошій гостинець одержить наш край з рук сойму краєвого. З проєкту буджету, предложеного видїлом краєвим соймови, виходить, що недобір в 1880 р. буде виносити 3,608.104 зр., а на покритє єгo заплатить misera contribuens plebs до 35 1/2 кр. від гульдена податку безпосередного.

З проекту буджетового, виготовленого на 1889 р., показуєсь именно, що доходів власних буде мав край в слїдуючім роцї ледви 435.033 зр., за то видатки звичайні і надзвичайні виросли до показної суми 4,038.137 зр. а. в. Край наш, дякуючи долитавскому мінїстерству фінансів, платить нинї 10,200.000 зр. податку безпосередного. Один крейцар, наложений до сего податку яко додаток, робить суму 102.000 зр. Додаток, в високости 35 1/2 кр., витворить про-то квоту 3,621.000 зр., чим покриємо недобір в сумї 3,603.104 зр., а 17.896 зр. надвишки віддасть певно більшість соймова видїлови краєвому до розпорядку.

Минаючій 1888 рік був неменше тяжкій. В тім роцї мали ми видатки не тілько такі самі, але навїть висші. Вони доходили до суми 4,476.206 зр., були про-то о 438.069 зр. висші від прелиминованих на рік слїдуючій. Але на покритє іх було доходів власних на суму 675.318 зр. (о 240.285 зр. більше чим тепер), а прочій недобір в сумї 3,800.888 зр. (значнїйшій, як на слїдуючій рік) покрив видїл краєвий злишкою позичка краєвої з 1883 р. (214.104 зр.), позичкою з 1888 р. (395.000 зр.) і додатком до податків в високости 31 кр. а. в. від 1 гульдена або сумою 3,193.000 зр.

В слїдуючім роцї додаток той підскочить о 4 1/2 кр. а. в.

Не тепер час входити докладно в подрібний розбір поодиноких рубрик прелиминара буджетового і оцїняти, чи поодинокі суми в тих рубриках суть оправдані або нї. На се стане часу, коли в соймї прийде до розправ над буджетом. Нинї хочемо лиш сконстатувати факт, що як з одної сторони рубрики видатків ростуть, так з другого боку доходи власні краю малїють, і що єсть повна надїя, що сей відворотний стосунок з кождим слїдуючим роком ще більше визначиться.

Вже з порівнаня буджетів з 1888 і 1889 рр. виходить ясно, що покладних грошей з давнїйших лїт в касї краєвій нема нїяких. Виказані 226.406 зр. в буджетї за 1888 р. розійшлись до чиста. Дохід з мита на дорогах краєвих буде в слїдуючім роцї о 10.000 меншій, т. є. спаде з 227.100 зр. на 217.080 зр. Рівно-ж дохід з субвенціонованих заведень прелиминовано в буджетї на 1889 р. о 32.000 зр. низше. І чернихівска школа принесе доходу о 9.000 зр. менше як в 1888 р.

За то видатки зростуть в значній прогресії.

Ми спробуємо порівнати для примїру лишь два буджети, іменно ново предложений на 1889 р. з буджетом з 1880 р.; отже-ж за період десятилїтний. З порівнаня покажесь, що рубрики видатків не тілько помножились що-до категорій, але майже кожда з них зросла сильно також що-до суми. Читателї зможуть собї відтак витворити образ так званої господарки краєвої і пересвідчаться, що ми досить скоро поступаємо нїби то в культурї а так само скоро сунемось в пропасть, з котрої завсїгди прийдесь ратувати або новими миліоновими позичками або висшими додатками до податків. Як довго струна нодаткуюча, натягнена нинї досить високо, видержить, о то, здаєсь, більшість шляхотко-польского сойму мало клопочесь.

Перейдемо поодинокі рубрики видатків з буджету за 1880 р. і порівняймо їх з найновїйшим буджетом, роблячи тут і там лиш короткі замїтки для поясненя справи.

Перша рубрика: кошти репрезентацій майже не змінилась за 10 лїт. Для послів соймових на друки, справозданя, світло, восковані помости, для маршалка краєвого і т. д. платив край в 1880 р. 106.200 зр., платить нинї 105.926 зр. з тою лиш маленькою різницею, що від часів маршалкованя пок. Зибликевича маршалок уживав для себе в новій палаті соймовій кільканацять найкрасших і богато умебльованих комнат, що в рахунок не входить. Давнійші маршалки, добираючи 10.000 зр. плати річної, мешкали в своїх власних хатах.

Кошти заряду зросли за 10 літ о 16.000 зр. Кажуть, що функції збільшились. Може і правда. Але дійстна причина зросту лежить в тім, що ті панове-діюрнисти, що денної дієти побирають по 5 і 3 зр. 60 кр. в 3 зр., тішаться ще заєдно добрим здоров’єм. Замітимо, що кошти ті виносили в 1880 р. 224.179 зр., в 1887 р. вже 235.489 зр., в 1888 р. зросли до 238.789 а на слїдуючій рік винесуть 240.370 зр. Paulatim summa petuntur.

Трета, четверта, пята і шеста рубрика коштують нинї разом 767.900 зр; в 1880 р. коштували они 827.261 зр., т. є. о 59.361 зр. більше. Тут видко декаденцію. А головною причиною єї буде то, що з шпиталїв краєвих проганяють тепер так званих „nieuleczalnych" з великою енергією. Чи в хосен людскости, се друга рїч. Але за то даємо на „weteran-ів" з 1831 р. 3.500 зр. річно.

Сема рубрика обіймає кошти просвїти. Тут страшний поступ! — хотя не на серіо кажучи. В 1880 р. видавали ми на ту цїль 453.212 зр., в 1887 р. зріс сей видаток вперве на 544.244 зр., в 1888 р. на 648.165 зр., а тепер буде він виносити аж (!) 818.650 зр. Своєю дорогою йде з тої суми на школи народні (учителїв етатових) лиш 658.480 зр., над 160.000 зр. йде в частях: на академію краківску (25.000 зр.), на членів ради шкільної (7.200 зр.), на будову школи красних штук в Краковї (що року аж 7.000 зр.), театри (38.200 зр.), для интернату Змартвихвстанцїв (4.500 зр.), для приватних осіб, будучих артистів і т. д., в значній части про-то на досить або зовсїм непродуктивні цїли.

З того і виходить, що Галичина наша числить по Дальматії найбільше анальфабетів, найбільше неписьменних війтів, присяжних і навїть писарїв громадских, та що доживаємо таких фактів, що читальнї оподатковуються а партія станьчиків і подоляків кричить від часу до часу на гиперпродукцію интелигенції селяньскої і радо принялась би на тім поли за всякі реакційні средства. Та ще треба знати, що і такої суми не позволила-би більшість соймова на цїли просвїтні, як би з тим не вязалась тенденція польщеня руских шкіл і рускої молодежи. Для порівняня додано, що в Чехах на цїли просвїти йде річно над 3 миліони, хоч треба признати, там буджет краєвий мав в загалї відмїнний вид від нашого.

Осьма рубрика: удержанє памятників старини єсть нова. В буджетї за 1880 р. єї не було. Впрочім видаток сей невисокій (12.560 зр.) і оправданий. Але замїтно, що на розкопки в Галини видїл кр. в буджетї на 1889 р. нїчого не прелиминув.

Девята рубрика: кватерункове жандармерії і дванацята: кошти шупасництва коштувала в 1880 р. разом 94.076 зр., нинї збільшились они о 17.272 зр, здаєсь в цїли, щоб жандарми були більше помічні при виборах соймових.

Десята рубрика обіймає дороги краєви. На них видавано в 1880 р. 826.643 зр. нинї 883.420 зр. Замїтимо, що різницї майже нїяка, але і то замїтне, що мито з тих доріг не дає сподіваного доходу і упадає в міру, як повстають дороги зелїзні. В послідних двох роках ложено на ті дороги значні суми, в 1888 р. аж 910.883 р. але нині не думає вже видїл кр. класти нові дороги, а кінчить лиш проєктовані в 1870 р. До викінченя лишилось всего на всего, о скілько знаємо, 44 кильометрів.

Про одинацяту рубрику нема що згадувати. Тринацята має вагу. Суть то видатки на водні будови. Тут з’явився дїйстний і користний для краю поступ і скажемо з гори, що може і за мала сума прелиминуєсь рік річно в тій рубрицї. На будови водні призначено в 1880 р. лиш 7.143 зр. нинї видалось на ту ціль 194.409 зр. (в 1888 р. 183.418 зр.) Рубрику ту вповнї оправдуємо, хотя не можемо не сказати, що делегація польска не заявила нї найменшої енергії для тих цїлей в радї державній і цїлу справу регуляцій рїк в Галичинї при помочи фондів державних повела дуже незручно.

Трех слїдуючих рубрик: сплата позичок краєвих, піднесенє рільництва, гірництва і промислу, в буджетї з 1880 р. не подибуємо зовсїм. Тогдї край обходився ще якось без позичок, а недобір свій покривав лиш додатками до податку. Недобір в 1880 р. в сумї 2,301.480 зр., покрито додатком 34 кр. від гульдена. Але додаток сей був лиш для того так високій, бо безпосередний податок виносив лиш 6,900.000 зр. В сїм роцї (1888) платить край наш лиш 31 кр. додатку, але зрозумїймо, що за то податок безпосередний річний зріс до суми 10,200.000 зр., т. є. о 3,300.000 зр. більше і коли з додатку до податку в 1880 р. вплинуло 2,346.000 зр., то сего року вплинуло (хотя лиш по 31 від гульдена) 3,193.000 зр.

Так само як без позичок краєвих (обернених головно на банк краєвий для ратованя шляхти) обходився в 1880 р. край наш і без двиганя рільництва, гірництва і промислу. Оно може і не популярно говорити, що видатки на рільництво, промисл і гірництво показуються мало продуктивними для загалу, але, належить замїтити, що тут і там даються вже нинї чути голоси, що хто знає, чи видатки ті суть в цїлости конечні? Не видко якось того поступу на тих в полях так дуже наглядно, а деякі институції, як школи рільничі, горальняні і лїсові служать в більшій мїрї більшим властителям як краєви. Удержанє деяких институцій, як комисій до слїдженя краю під взглядом геольогичним і практичного чи канадійского сверленя за нафтою можна-б полишити приватним предприємцям. І в загалї більше робиться на тих полях експериментів, як щоб виходив з них виднїйшій хосен. Чи спосіб, яким видїл будьто двигає промисл (позичками, котрі мало хто звертав), відповїдає нашим краєвим обставинам, се також питанє, тим більше, що і комисії промислові при видїлї краєвім, котрим все то поручено, показуються в практицї дуже тяжкими, непорадними а навіть несвїдомими своєї задачї. На той темат можна-б дещо і ширше сказати, та не тут мїсце до того. До експериментів мусимо також зачислити будованє складів збіжа у Львовї і Кракові (21.003 зр. в буджетї на 1889 р.), з котрих загал певне не буде хіснувати, а лиш жидівскі купцї і т. д. Впрочім збіже продаєсь у нас в значній части на пни. Кінчїм однакож сей перегляд і зберїм все в один образ. Що-ж вийде з порівнаня буджетів з 1880 і 1889 р.? Ото то, що коли в 1880 р. всї видатки виносили лиш 2,571.177 зр., а недобір сягнув до 2,301.480 зр., то по десяти роках видатки зросли до 4,038.137 зр., а недобір сягає до 3,621.000 зр., значить: господарка краєва подорожїла за той час о 1,466.960 зр. доходи збільшились лиш о 165.836 зр., а в результатї додаток до податків зросте в 1889 р. до невиданої досі високости 35 1/2 кр. від суми податкової 10,200.000 зр.

Щож в виду того дїяти? Перед всїм ощадність і тілько ощадність. Сойм мусить до предложеного буджету приступити з дуже острими ножицями і поставити собї нормою: перечеркнути всї позиції, о котрих можна сказати, що они суть мало або зовсім непродуктивні, що служать цїлям лиш по одиноких кляс або людей, і які можна зачислити скорше до експериментальної физики як раціональної господарки краєвої. Видїл краєвий здаєсь зробив вже до такої ощадности і добрий початок, зменшивши в послїдній (ХТІІ) рубрицї: різнородні видатки високу позицію сегорічну 484.502 на 77.412 зр. Треба лиш предприняти подібні операції і на других рубриках а до більших тягарів на слідуючій рік абсолютно не допустити. Того домагаєсь misera contribuens plebs.

[Дѣло, 10.09.1888]