У віці 66 років після тривалої хвороби помер співак і композитор, народний артист України Степан Гіга.
Тривалий час циркулювала інформація про важку хворобу артиста, вчора ввечері на офіційній сторінці Гіги в інстаграмі з'явилася заява:
"Пішов з життя Великий Артист, Людина з неймовірною душею, чиї пісні стали частиною історії та пам'яті для мільйонів. Висловлюємо щиру подяку всім прихильникам за вашу любов, підтримку та теплі слова, які ви дарували Степану Петровичу впродовж багатьох років".
Степан Гіга помер в реанімації Першого ТМО Львова, де у важкому стані перебував ще з 19 листопада у зв'язку з ускладнення вірусної хвороби через захворювання на цукровий діабет, йому довелося ампутувати ногу. Інформацію про смерть підтвердив міський голова Львова Андрій Садовий:
«Сумна новина про смерть народного артиста України Степана Гіги. Його музика була поруч із нами у радості й смутку. Вона формувала наші спогади, єднала серця й створювала настрій поколінь українців. На його концертах поруч могли стояти батьки й діти. Не кожному артисту дано так світло й природно об’єднувати людей. Його пісні житимуть із нами завжди. Щирі співчуття всім рідним та близьким».
Пізніше Андрій Садовий написав, що Степан Гіга заповів бути похованим у Львові на Личаківському кладовищі:
Виконуємо його останню волю і повідомляємо про чин прощання з народним артистом України.
Неділя, 14 грудня.
Прощання розпочнеться о 16:00 у Гарнізонному храмі святих Апостолів Петра і Павла (вул. Театральна, 11).
О 19:00 — чин парастасу.
Прощання триватиме до 23:00.
Понеділок, 15 грудня
О 14:00 — чин похорону у Гарнізонному храмі.
Орієнтовно о 15:00 — загальноміське прощання на площі Ринок.
Поховають Степана Гігу на 75-му полі Личаківського кладовища.
Степан Гіга народився у селі Білки на Закарпатті 16 листопада 1959 року. Після школи служив в армії, працював слюсарем, водієм вантажівки, а в музичне училище його взяли аж з четвертої спроби.
З початком навчання спочатку в Ужгороді, а потім і в Київській філармонії Гіга активно пробивався на сцену – брав участь у різних конкурсах, тодішніх "фабриках зірок". І в 1985 році його взяли вокалістом до популярного чернігівського синтез-гурту "Стожари" (покровителем якого був Назарій Яремчук, котрий відіграв велику роль в житті Степана Гіги), одночасно працював солістом оперної студії Київської консерваторії, якою керував народний артист СРСР Дмитро Гнатюк. У 1988 році Гіга повертається з Києва до Закарпаття, де стає солістом Закарпатської обласної філармонії, а ще через рік створює свій джаз-рок групу "Бескид". В 1991 році група перестає існувати, а Степан Гіга змінює амплуа – починає займатися аранжуванням, писати пісні, згодом створюючи власну студію звукозапису GIGARecords.
Перший сольний альбом співака "Друзі мої" вийшов у 1995 році. За свою кар'єру Степан Гіга випустив п'ять альбомів. Тираж його альбому "Вулиця Наталі" становив один мільйон проданих копій. У 1998 році Гіга стає заслуженим артистом України, а в 2002-му – народним. Він вирізнявся тим, що ніколи не співав російською мовою.
Найбільші хіти Степана Гіги – "Цей сон", "Золото Карпат" чи "Яворина" – вийшли ще в 1990-х та на початку нульових (остання написана на смерть Яремчука 1995 року). Але з початком повномасштабного вторгнення Степан Гіга переживав нову хвилю своєї слави – завдяки соцмережам давні хіти стали вірусними, і на його концерти масово почала приходити молодь. Останній хіт Степана Гіги Mamma mia, в дуеті з Артемом Пивоваровим, вийшов на початку листопада 2025 року.
13.12.2025