Вільний вертеп: Різдво у темні часи
Щороку Різдво стає часом, коли серце відкривається до дива. Не тільки з релігійних переконань, але й часто завдяки особливому духу традиції. Так само, як перші християни, ми відкриваємо можливість радіти, а в нашому випадку це виходить вже увосьме.
Вільний вертеп – спільнота друзів, об’єднаних причетністю до мережі спільножитків “Вільний простір” у Львові. Небайдужа молодь об’єднується в спільноти, аби нести Різдво Україною, і східними регіонами зокрема. Цьогоріч Вільний вертеп мав 42 виступи на Львівщині, 67 виступів Україною, і 16 – у східних регіонах та прифронтових територіях.
Щороку режисери, актори, культурологи, студенти і художники збираються з особливої нагоди – Христос народився, і це не може лишитись непоміченим. Ми імпровізуємо і мислимо Різдво як релігійний і суспільний феномен, з одним уточненням: як воно відгукується до нас сьогоднішніх?
Попри те, що команда Вільного вертепу локована у Львові, ми подорожуємо Україною. Цьогоріч ми зосередили увагу на військових госпіталях в Харкові, Ізюмі, Вінниці, Чернігові та Києві. Коляду військові сприймали особливо радісно: дехто підспівував, дехто просто слухав, ловлячи кожне слово і ноту. І от на обличчах з’являються усмішки – Христос народився! В Ізюмі ми відвідали молодіжний простір “Теплиця” та виступали для військовослужбовців. У Харкові відвідали Храм УГКЦ, благодійний фонд "Трохи вогню", а також центр для внутрішньо
перміщених осіб Urban camp у Львові.
За основу ми взяли текст Пантелеймона Куліша ≪Іродова морока≫. Вперше поема вийшла друком 1879 року, і того ж року була конфіскована російською імперською цензурою за відверте антиросійське спрямування. У першій редакції текст містить сатиричне зображення московитів та критику російської влади. Відтак, його відкрив тільки в 20-тих роках минулого століття Михайло Грушевський.
У класичну структуру вертепу Куліш вводить відверту сатиру на росіян, підвладних Іроду. Ось москалі йдуть військом на Україну, а ось їм в опозицію стає персонаж Гайдамаки. Ось чортенята вже ховаються по кутках, а Кривда визнає статус переможеної. Нарешті добро перемагає зло, а світло – темряву.
Неочікувано для мене у тексті з’являється Правда – уособлення вірного і святого на противагу хибному, вивернутому і покрученому. На сцені її персонаж замішує хліб-Пасху, а отже світ зустрічає новина: Христос не тільки народжується, а й воскресає.
Окремої уваги заслуговують костюми. Так, Іродову корону, оздоблену дзвіночками, подаровала маленька польська дівчинка. Ці дзвіночки – частина намиста-абетки, з якого вона люб’язно віддала усі літери Z. Так ці намистинки опинились на короні Ірода.
Маска Смерті бере участь у виставці театрального костюму в Мюнхені, а москалі стали пальчиковими ляльками, успішно загубленими і проданими на аукціоні поштучно.
Як мандрівний театр, ми відвідали і відвідуємо прифронтові території, міста і селища, постраждалі від Великої війни: Харківшину, Вінничину, Київщину, Ізюм, Чернігів та Полтаву.
Торік Вільний вертеп став учасником документального фільму ≪Різдво разом≫ – фільму про вертепи на Сході України, знятого у командою Ukrainer.
Підсумовуючи, скажу: навіть у найважчі часи Христос народжується, а Різдво відбувається! Відтак: очікуймо Його воскресіння!