(продовження; перша частина 02.02.2013)
8. Прісна вода. Рідка прісна вода становить менше 1% від запасів води на планеті. Дослідження показують, що забруднення, випаровування та зростаюче споживання стрімко зменшують запаси питної води. Які кроки має здійснити федеральний уряд, щоб забезпечити усім американцям доступ до достатньої кількості прісної води?
Б. Обама: “Моя адміністрація розробила національний проект по захисту американських запасів прісної води. Поділяючи занепокоєння щодо зменшення їх кількості, я є прихильником консервації водних ресурсів. Моя адміністрація видала 92 гранти на проекти раціонального водокористування, які збережуть достатню кількість прісної води для близько 950.000 людей. Самих лишень запасів чистої води недостатньо, адже важливо ще й забезпечити безперебійний доступ до них. Саме тому моя адміністрація інвестувала у 5,100 інфраструктурних проектів з водокористування та водовідведення, які оберігатимуть здоров’я 18 мільйонів сільських жителів та створять 135,000 робочих місць. Крім того, цього літа ми модернізували водоочисні споруди довкола американсько–мексиканського кордону, який досі не мав ефективної водоочисної інфраструктури. Працюючи разом, ми і надалі знаходитимо раціональні способи водокористування, економитимемо, де зможемо, збережемо робочі місця і забезпечимо якісну питну воду для американців сьогодні і на наступні роки”.
М. Ромні: “Впродовж попередніх десятиліть Америка зробила чималий прогрес в питаннях захисту навколишнього середовища, який значною мірою завдячує раціональним екологічним законам. Незважаючи на те, що впродовж багатьох років ці закони добре нам слугували, вони вже давно застарілі. Сьогодні бізнес та місцеві спільноти стикаються з надто дорогими та негнучкими підходами, які накладають непотрібні економічні обмеження та провокують неминучі судові справи. Щоб досягнути раціональніших, гнучкіших та ощадливіших підходів до водокористування, необхідно насамперед модернізувати федеральне законодавство. Поєднання економічних стимулів, ринкових програм, співпраці та ощадливого використання водних ресурсів дозволить покращити якість води у наших річках, озерах, струмках та у прибережному природному середовищі”.
9. Інтернет. Інтернет займає центральне місце в нашому суспільстві та економіці. Якою має бути роль федерального уряду, щоб гарантувати конструктивний вплив інтернету на суспільство, науку та економіку?
Б. Обама: “Вільний та відкритий інтернет є ключовим компонентом американського суспільства та його сучасної економіки. Я підтримую законодавство по захисту інтелектуальної власності в інтернеті, однак переконаний, що боротьба з кібер–піратством не повинна обмежувати свободу самовираження та гальмувати динамічний розвиток світової мережі. Я також переконаний, що ми повинні зміцнювати нашу кібер–безпеку та протидіяти загрозам нашим основним інформаційним системам. При цьому американцям слід забезпечити конфіденційність, таємницю особистих даних, ліберальні права в інтернеті та визнання цивільної природи кіберпростору”.
М. Ромні: “Жодний уряд не має права керувати інтернетом. Саме тому інтернет й розвивається, що держава досі утримувалася від регулювання цього динамічного наріжного каменю нашої економіки. Щоб максимізувати економічну, наукову та суспільну цінність інтернету, я покладатимусь виключно на інновації та ринок, а не на бюрократів. На жаль, президент Б. Обама пішов протилежним шляхом. Його політика втручається у базові принципи функціонування інтернету, відлякуючи інвесторів та роботодавців. Особливо хочу звернути увагу на постанову Федеральної комісії зв’язку (Federal Communication Commission, FCC) про “нейтральність інтернету”[1] – виконану Б. Обамою обіцянку перед деякими корпоративними інтересам, які він дав під час своєї попередньої президентської кампанії. Цією постановою уряд втрутився у роботу електронних мереж та взяв собі право визначати, як саме американські користувачі отримуватимуть доступ до завтрашніх винаходів та послуг. Політика Б. Обами замінила інвесторів та інноваторів бюрократами з Вашингтона. Окрім внутрішніх обмежень, сьогодні активно звучать ще й заклики регулювати міжнародний інтернет під егідою ООН. Я активно протидіятиму будь–яким спробам підпорядкувати інтернет задушливому для інновацій регуляторному режиму. Замість цього я розчищу простір для приватних інвестицій та розширю можливості ринку”.
10. Захист екосистеми океанів. Науковці припускають, що 75% світової риболовлі переживають спад, природні екосистеми (такі як коралові рифи) під загрозою зникнення, а значна частина океанічних вод та прибережних територій забруднені. Якою має бути роль федерального уряду у внутрішній та зовнішній політиці, щоб забезпечити екологічну безпеку та економічну вигоду океанів?
Б. Обама: “Започаткувавши Національну політику у сфері океанів (National Ocean Policy), я зробив пріоритетом активний підхід до збереження океанів, морських узбереж та Великих озер. Ми залучаємо додаткові кошти для відновлення екосистеми Мексиканської затоки, яка постраждала від катастрофи на буровій платформі Deepwater Horizon [2]. Започаткувавши Програму збереження Великих озер, ми зробили найбільшу інвестицію в екосистему Великих озер за два десятиліття. Програма покликана вирішити такі проблеми, як інвазія нових видів, токсичні “гарячі точки” та небезпечні стоки. Крім того, ми інвестували 1,4 млрд. дол. у відновлення природного ландшафту території Еверглейдс у Флориді та передали десятки тисяч акрів її землі під заповідники. За час мого президентства спільними зусиллями було створено більш ніж 540 прибережних зон відпочинку, захищено понад 54,000 акрів берегової лінії та відновлено понад 5,200 акрів прибережних ареалів. Моя адміністрація додатково інвестує в моніторинг рибних запасів, так що ми маємо найточніші дані про кількість та якість промислової риби. Усе це – суттєві кроки по відновленню рибної промисловості та екосистеми океанів”.
М. Ромні: “Морські екосистеми та риболовний промисел – один з головних викликів не тільки для Америки, але й для глобальної спільноти. Це – хрестоматійний приклад ситуації, яку ринок не може вирішити власними зусиллями й яка потребує державного втручання. При цьому йдеться про те, яка саме форма втручання найефективншіша – міжнародні договори чи власне урядова політика – й у яких випадках рибальство дасть раду собі самостійно. На мій погляд, федеральний уряд повинен першочергово фінансувати прикладні дослідження та забезпечувати найширший доступ до отриманих результатів”.
11. Наука та державна політика. Ми живемо в епоху, коли наука та технології відіграють ключову роль у всіх сферах життя суспільства. Зрозуміло, що наука повинна використовуватися при вироблення державної політики. Як Ви забезпечите, щоб державні інститути були найповніше поінформовані останніми даними науки?
Б. Обама: “Успішність нашого майбутнього залежить від безнастанного утвердження ролі Америки як двигуна світового наукового та технологічного прогресу. Наша політика повинна ґрунтуватися на останніх наукових досягненнях та здійснюватися з максимальною прозорістю та при найширшій участі громадськості. Відколи мене обрали президентом, я постійно спонукаю Офіс науки та технологій Білого дому гарантувати, що наша політика сповна відображає наукові дані без спотворення і маніпуляцій. Я призначив своїх наукових радників на основі їхніх досягнень та досвіду, а не політичних чи ідеологічних поглядів. Я також наполягаю, що ми мусимо бути чесними та відвертими перед американським народом стосовно наукових даних, які лежать в основі наших рішень. Тільки при умові, коли наукові результати не спотворюватимуть чи не приховуватимуть заради кон’юнктурних інтересів, а політичні рішення прийматимуть виключно на основі аналізу фактів та за найширшої громадської участі, ми зможемо використати силу науки для досягнення наших майбутніх цілей”.
М. Ромні: “Важливо не лише використовувати наукові дані при прийнятті політичних рішень, але й робити це прозоро, щоб уможливити громадську участь та оцінку. На жаль, президент Б. Обама неодноразово ними маніпулював – в інтересах радше політики ніж науки. Наприклад, запроваджені ним “Стандарти викидів ртуті та токсичних речовин в атмосферу” (Mercury and Toxic Air Standards) спрямовані буцім на захист довкілля. За даними Управління з охорони навколишнього середовища (Environmental Protection Agency, EPA) їх запровадження коштуватиме 6 млрд. дол., а ефективність принесе лише мізерних 6 млн. Непомірна вартість запроваджених ртутних стандартів може зруйнувати усю вуглевидобувну промисловість. Незважаючи на це, Обама не перестає сурмити про якусь “значну” користь цього рішення. У адміністрації Ромні раціональні наукові дані слугуватимуть раціональним політичним рішенням, а у процесі їхнього прийнятті доходи і витрати суворо зважуватимуться. Я лобіюватиму законодавчі зміни, які зобов’яжуть державні органи враховувати кошторис будь–яких нововведень”.
12. Космос. В Сполучених Штатах триває дискусія про наші цілі в космосі. Які цілі Америки по дослідженню та використанню космосу у 21 столітті?
Б. Обама: “Нам пощастило бути частиною суспільства, яке здатне подорожувати за межі планети та досягнути обріїв, про які наші предки могли тільки мріяти. Я відданий ідеї зміцнення наукової та матеріальної бази для майбутніх космічних польотів. Сьогодні жодна країна світу не може конкурувати з нами в галузях аерокосмічної зйомки та роботизованого дослідження космосу, і я маю намір і надалі зміцнювати наше лідерство в цих сферах. Два роки тому я поставив за мету здійснити пілотований політ до астероїда (до 2025 р.) та висадку на Марс (у 2030–х рр.). Наші найближчі цілі – продовження експлуатації Міжнародної космічної станції до 2020 р, та запуск багаторазового пілотованого космічного апарату “Оріон” у 2014 р., який сягатиме далі, ніж будь–який космічний човник з часів місії “Аполлон”[3]. Недавнє приземлення зонду “Curiosity” на Марс (гіперлінк на статтю) стало тріумфом наших аерокосмічних технологій. Важливо пам’ятати, що 2,5 млрд. дол., які коштував цей проект, ми потратили на Землі, а не на Марсі, та забезпечили роботою 7,000 людей у 31 штаті. Я переконаний, що важка і кропітка робота виведе нас на нові космічні горизонти”.
М. Ромні: “Космос є ключовим для технологічного поступу, глобальної економіки, національної безпеки та міжнародного статусу Америки. Він пожвавлює американський підприємницький дух, дає поштовх новим виробництвам, зміцнює національну безпеку та поглиблює наші знання. Півстоліття Америка була незаперечним лідером у космосі, однак сьогодні її космічний потенціал вичерпується, а актуальні космічні цілі стають незрозумілими. Щоб повернути Америці статус провідної космічної держави, слід передусім перезавантажити НАСА. Сьогодні НАСА – сильне та успішне і не потребує додаткового фінансування. Що необхідно – це поставити перед ним чіткі та посильні пріоритети. Крім того, потрібно тісніше співпрацювати з нашими закордонними партнерами, зміцнювати космічну безпеку та підвищити конкурентоспроможність космічної промисловості на закордонних ринках”.
13. Природні ресурси. Скорочення природних ресурсів негативно впливає на економічне зростання, якість життя та національну безпеку. Китай, наприклад, добуває 97% рідкісноземельних елементів [8], що використовуються у передовій електроніці. Що повинен робити уряд, щоб забезпечити якість та доступність важливих природних ресурсів?
Б. Обама: “Для Америки надзвичайно важливо розвивати високоточне приладобудування. Ми не можемо допустити, щоб ця галузь перекочувала до інших країн, які, до того ж, порушують правила гри. Саме тому Америка спільно є Японією та країнами ЄС подала до Світової організації торгівлі судовий позов проти Китаю через введення ним експортних обмежень на лантаноїди. Щоб зменшити залежність від імпорту китайських рідкісноземельних металів, слід раціональніше використовувати їхні національні запаси (зокрема, за рахунок переробки вживаної електроніки) та розробляти альтернативні речовин. Моя адміністрація створила спеціальний науково–дослідницький центр, який об’єднав провідних спеціалістів–металознавців. Він має на меті розробити стратегію по зменшенню залежності від імпортованих рідкісноземельних матеріалів”.
М. Ромні: “Сполучені Штати мають достатній запас природних ресурсів, включаючи рідкісноземельні метали. Спад їхнього виробництва спричинений радше урядовими обмеженнями, ніж вичерпанням запасів. Візьмімо, для прикладу, енергетику. Ще недавно наша залежність від імпорту нафти трактувалася як нездоланна перепона, однак сьогодні технологічний прорив в приватному секторі висунув Америку в авангард світової енергетичної революції, що вже через десятиліття дасть змогу досягнути повної енергетичної незалежності континенту. Основним положенням мого плану по утвердженню енергетичної самостійності Америки є надання штатам більше повноважень по використанню природних ресурсів. Регулятивні та дозвільні процедури на рівні штатів ефективніші, ніж федеральні. Наприклад, якщо федеральному уряду потрібно в середньому 307 днів, щоб дозволити буріння нафтової свердловини, Північна Дакота може надати такий дозвіл лише за 10 днів, а Колорадо – за 27. При цьому важливо, що спрощення регулятивно–дозвільних процедур не пов’язане зі збільшенням ризиків, оскільки влада штатів краще обізнана з особливостями своєї геології та навколишнього середовища”.
14. Вакцинація та охорона здоров’я. Вакцинація проти превентивних захворювань, таких як кір, поліомієліт та коклюш, повинна бути масовою, щоб дати результат. На жаль, в деяких спільнотах (communities) показники вакцинації населення різко зменшилися. Які дії Ви підтримуєте, щоб забезпечити масову вакцинацію і в яких випадках можливі винятки?
Б. Обама: “Сьогодні надто багато американців не отримують превентивні медичні послуги. Чимало людей відмовлялися від вакцинації через надто високу вартість доплати та франшизи. Саме тому я добився прийняття Конгресом Закону “Про доступні медичні послуги” (Affordable Care Act, ACA), який гарантуватиме кожному американцю доступ до якісного превентивного медичного обслуговування. Під дією цього закону усі наші громадяни отримуватимуть увесь комплекс необхідних вакцин без доплати чи франшизи. Крім того, ACA започаткував Фонд профілактики та охорони здоров’я (Prevention and Public Health Fund), який здійснюватиме промоцію здорового способу життя, попереджатиме хвороби та розвиватиме медичну інфраструктуру. Усі ці заходи дозволять перемістити акцент з хвороб на їх попередження та фізичне і психічне благополуччя”.
М. Ромні: “Насамперед Америка повинна мати достатні запаси якісної та ефективної вакцини. Створення вакцин потребує складних виробничих технологій та досвідчених працівників, що означає, що Сполучені Штати мусять і надалі розвивати свої передові медичні технології. Переконаний, що Америка повинна стати найпривабливішим у світі місцем для розробки та комерціалізації інноваційних медичних продуктів, таких як вакцини. Останні роки продемонстрували безпроцентний відтік інвестицій від Америки до інноваційно привабливіших ринків. Метою моєї політики є повернути цю тенденцію в зворотній бік”.
Примітки:
- Нейтральність інтернету – принцип, згідно з яким провайдери телекомунікаційних послуг не повинні надавати перевагу одному цільовому призначенню перед іншим (наприклад, World Wide Web чи IP-телефонія). 21 грудня 2010 р. Федеральна комісія зв’язку прийняла постанову, яка створила два класи доступу до інтернету, відокремивши провайдерів стаціонарного та безпровідного інтернету. Проти постанови різко виступила Республіканці, які стверджують, що вона порушує нейтральність інтернету.
- 20 квітня 2010 р. на буровій платформі Deepwater Horizon у Мексиканській затоці стався вибух, в результаті якого з підводної свердловини в море потрапило 5 млн. барелів нафти. Аварія на Deepwater Horizon – одна з найбільших техногенних катастроф 21 ст.
- “Оріон” – проект пілотованого багаторазового космічного апарату, який розробляє компанія Lockheed. Передбачається, що він вміщатиме 6 астронавтів та використовуватиметься для доставки людей та вантажів на Міжнародну космічну станцію, а також для ймовірного польоту людини на Місяць та Марс.
- Рідкісноземельні елементи – група з 17 елементів, що включає лантан, скандій, ітрій та усі лантаноїди. Усі вони широко використовуються в радіоелектроніці та приладобудуванні.