Голландські вчені наблизилися до можливості читати думки: лише завдяки аналізу розумової активності вони визначили, про які букви думають їхні піддослідні. Це стало можливим завдяки високо чутливому сканеру мозку та спеціальному адаптивному програмному забезпеченню. Зі зразків активності вони генерували картинки, які вражаюче точно відтворювали прочитані букви, – повідомляють у журналі NeuroImage.
Вгадати, про що думає інша людина, здається фантастикою. Проте неврологи в лабораторіях розсувають межі можливого. Сканування мозку щоразу з більшою роздільною здатністю відображає активність органів мислення та його частин. Такі записи не лише показують, які ділянки мозку активуються при відповідних думках або емоціях, але й дозволяють точно встановити, про що думає або що відчуває суб’єкт.
Два роки тому за допомогою нейровізуалізації вченим вдалося відтворювати сцени з фільмів, про які думали учасники експерименту. Інша група науковців у такий самий спосіб встановила, що людина, яка спала, снила про те, як стискає свій кулак. "З розвитком нових методів декодування психічного досвіду розпочинається нова реальність", – пояснює невролог Зане Шьомакерс та її колеги з Інституту Дондерса з вивчення мозку, пізнання та поведінки Університету Неймегена (Нідерланди).
Під час останнього експерименту вченим закортіло побачити, які букви читали його учасники. Для цього вони використали високочутливу функціональну магнітно-резонансну томографію (МРТ), яка показує, в які області мозку поступає збагачена киснем кров.
Впорядковуючи сигнали активності зорової кори, її поділили на крихітні тривимірні кубики, так звані вокселі. Спеціальна комп'ютерна програма зчитувала дані з кожного вокселя й вичисляла активність нейронів у ньому. Сьогодні дослідники вже досить добре навчились визначати, яку мозкову активністьзбуджують різні види інформації. Ці дані внесли у комп'ютерну програму, яка співставляла їх з активністю вокселів учасників експерименту.
Під час експерименту на екрані перед його учасниками з'явилялися рукописні букви, а МРТ та комп'ютерна програма зчитувала їх мозкову активність.На першому етапі програма розпізнавала лише розмиті піксельні зображення, що лише віддалено нагадували букви. Однак згодом вчені навчилися розшифровувати, які літери лежать за цими розмитими зображенням. Виключно на основі сканування мозку дослідники зуміли у більшості випадків правильно визначити, які рукописні букви бачили учасники експерименту.
Принцип цього методу схожий на той, який застосовує сам мозок, об'єднуючи нові враження з попереднім знанням, – пояснюють учені. Для прикладу, прямі чи криві літери ми можемо сприймати як букви тільки тому, що наш мозок навчився узагальнювати різні форми, декодуючи інформацію за ними. Те ж саме робить й програма аналізу вокселів зорової кори.
Шьомакерс і її колеги хочуть доопрацювати метод і збільшити якість нейровізуалізації через використання томографії. У майбутньому вчені хочуть збільшити кількість оперативних вокселів з 1200 до 15000. «Це потрібно, аби деталізувати реконструйовані зображення», – говорить науковець. Кінцевою метою вчених є зчитування суб'єктивних вражень – снів і спогадів. Проте на це ще потрібен час.
23.08.2013