Львівському органу виповнився 91 рік!
Найбільший історичний концертний орган України розташований у Львівському органному залі. Цього року йому виповнився 91 рік. Десятки років цей інструмент захоплює тисячі слухачів своїм звучанням, вражає тембровими можливостями та потужністю. 5 червня у Львівському Органному залі відбувся урочистий концерт з нагоди Дня народження органа. Про святковий концерт, історію органа та спогади читайте далі.
Святковий концерт
На концерті до Дня народження Львівського органа Академічний симфонічний оркестр Луганської філармонії, органістка Світлана Позднишева та дириґент Іван Остапович виконали рідкісні твори для органа з оркестром. Особливу програму готували ретельно і дуже завчасно.
Розпочався концерт симфонічною Увертюрою до опери “Продана наречена” чеського композитора XIX століття Бедржиха Сметани, для якої характерна мелодійна легкість, піднесеність та тріумфальність. Наступний твір програми – “Колискова та фуга” – був написаний на замовлення Львівського органного залу торік, з нагоди 90-річчя органа, сучасним харківським композитором Олександром Щетинським.
“Кажуть, що коли ми граємо певний твір, нам потрібно максимально зануритися в епоху композитора, дослідити його особистість, те що він хотів передати в музиці. Але як виконавці ми не можемо бути повністю об’єктивними, ми все одно суб’єктивні, тому що ми сприймаємо музику через призму того, що відбувається зараз. І сьогоднішні твори в мене асоціюються з війною. Твір Олександра Щетинського “Колискова” в мене асоціюється з дитиною, яка мріє про щасливе дитинство. Головна мелодія – плавна та лірична. В супроводі постійно зустрічаються дисонанси, які вриваються і руйнують це щасливе дитинство. Друга частина фуги для мене є боротьбою за те, щоб попри все дитина матиме це дитинство”, – поділилася своїми рефлексіями про твір органістка Світлана Позднишева.
На завершення концерту прозвучав Концерт для органа та оркестру №2 німецького композитора XIX століття Йозефа Райнбергера. “Перша і третя частини твору – це драматична, потужна боротьба, друга частина і ліричні теми концерту уособлюють ідеальний світ, якого ми прагнемо”, – розповіла органістка.
На концерті був присутній композитор Олександр Щетинський, який поділився своїми враженнями від програми та виконання власного твору: “Я дуже зворушений програмою, цим концертом. Дуже радий, що прозвучав мій твір. Коли виконують поряд із класикою, критерії до твого твору дуже високі, тому що класика – це те, що відстоялося, перевірене часом. Відповідно, треба витримати цей іспит. Бажаю, щоби щороку команда Органного залу відзначала чергову дату інсталяції органа, і такого ж натхнення та наснаги, які ми сьогодні відчули на концерті”.
Глядачі були захоплені музикою, що звучала: “Програма концерту була неймовірна, дякую команді Органного за ці емоції! – Ділиться слухачка Наталія. Вона вражена тим, як музиканти і працівники Органного залу вкладають душу у свою роботу. – Я відновлююся, коли приходжу в Органний зал”.
Історія органа й Органного
“Цей орган побудований в 1932-33 роках чесько-австрійською фірмою “Gebruder-Rieger”. Він у свій час мав унікальні характеристики, був і є найбільшим органом в Україні та має специфічні тембри і регістри, яких немає в інших органах. У 1968 році він потребував реставрації і був дещо перебудований вже чехо-словацькою фірмою “Rieger-Kloss”, отримав новий номер та інші характеристики. Цікавою унікальністю цього органа є те, що він складається з двох частин, які розташовані в різних кінцях залу. Тобто органіст міг грати в одному кінці залу, а звучало стерео. І коли перебудували орган в 1968 році залишили тільки одну частину, і ми зараз працюємо над тим, щоб відновити другу”, – розповів співдиректор Органного залу Іван Остапович.
З 1968 року, коли був відкритий концертний зал, тут виступали десятки найвідоміших органістів не лише території України, але й закордонні музиканти.
Після проголошення Незалежності України Львів став органним центром країни, а свобода, виявилась потужним каталізатором розвитку органної культури. Саме в 1990-х українська музична література значно поповнилася творами для органа: сучасні композитори почали активніше писати музику для цього інструмента.
Докладно про те, як розвивався Львівський органний зал, та історію інструмента з 1960-тих років читайте в Хроніці органного залу .
Сьогодення органа
З кінця 2017 року з приходом нового менеджменту Львівський органний зал отримав новий подих та за ці роки значно розвинув свою діяльність.
“Це історичний орган, в ньому є дуже багато особливостей, і це інструмент з характером. Коли ми з Іваном Остаповичем очолили цей концертний зал, перед нами постав серйозний виклик: як забезпечувати функціонування цього інструмента. Не просто його існування, а розвивати його і ремонтувати, забезпечувати його повноцінну роботу. Ми почали шукати органного майстра. Це мав бути фахівець, який одночасно і сміливий, з іншого боку мав би мати досвід і високий професіоналізм. Згодом ми познайомилися із закарпатським органним майстром Шандором Шрайнером, з яким співпрацюємо й до сьогодні, й завдяки йому інструмент в хорошому стані”, – розповів співдиректор Органного залу та культурний менеджер Тарас Демко.
“У 2018 році я взявся до реставрації органа, який на той час був у дуже занедбаному стані, – говорить органний майстер Шандор Шрайнер. – З 60-ти регістрів не працювало 12. Серед діючих теж були такі, де звук видавався лише кожен другий. Орган не був налаштований, з 13-ти рядів труб налаштували лише 2-3, усі інші були цілком заіржавілі, і мені довелося докласти багато зусиль, аби вивільнити язички та налаштувати звучання труб. І вже за два роки вдалося досягти того, щоб орган залунав на всю свою потужність та красу”.
Від 2018 року на запрошення Органного залу до Львова з виступами приїжджають зірки класичної сцени, серед яких: українські органісти Валерія Балаховська, Володимир Кошуба, Галина Булибенко, Ірина Калиновська, Станіслав Калінін, Ольга Чундак, Юлія Юрчак, Світлана Бардаус, Ольга Єфремова, Наталія Лендєл, Юлія Ландау, Наталія Молдован, Петро Сухоцький, Ірина Харечко, Ольга Шпинда, Анастасія Марушко, Катерина Гажо, закордонні органісти: Томас Меллан (Франція-США), Йозеф Кратохвіл (Чехія), Улла Кріґул (Естонія), Міхал Шостак (Польща), Відас Пінкевічус (Литва), Штефан Доннер (Австрія), Лукас Гаслер (Австрія), Міхаель Ґріль (Німеччина), Сальваторе Пронесті (Італія), Якобус Ґладзіва (Берлін), Аврора Баль (Швейцарія), Міхаель Феттер (Німеччина), Пітер ван де Велде (Бельгія), Ярослав Врублевський (Польща), Ґейл Арчер (США), Юрате Ландсбергіте (Литва), Ешлі Валентайн (Британія), Улла Крігул (Естонія), Відас Пікевічус (Литва) та багато інших.
Органний зал і досі залишається ключовим майданчиком для виконавців, зокрема органістів. Солістами-органістами Органному залу сьогодні є Світлана Позднишева, Надія Величко, Оленка Мацелюх, Віталій Дворовий, Марк Новакович, Ольга Стрілецька. Вони радують слухачів десятками сольних та ансамблевих програм щомісяця. Лише у Львівському органному залі можна почути, як магічно звучить орган при свічках, або як він поєднується в дуеті зі скрипкою, віолончеллю, альтом, арфою, трубою, грає разом із хором чи симфонічним оркестром.
Важкі умови війни, в яких перебуває сьогодні наша держава, не стали на заваді концертам в Органному, адже у темні часи музика стає тою духовною силою, що допомагає вистояти і відновитися. Тож керівництво Органного приділяє особливу увагу тому, щоб музика звучала наживо й підтримувала всіх, хто цього потребує. А унікальний львівський орган продовжує працювати, щоб скоро святкувати свій 100-літній ювілей.
Фото: Людмила Бурда
08.06.2024