Третій міжнародний етнографічний кінофестиваль ОКО
13-18 листопада 2022 року м. Торунь, Польща
Не лише мільйони українців, а й фестивалі були виселені внаслідок війни, що спалахнула 24 лютого. Проведення Третього етнокінофесту «ОКО» також опинилося під загрозою, оскільки Бессарабія, що розташована біля Чорного моря, – один із головних стратегічних інтересів росії.
Незважаючи на це, фестиваль відбудеться з 13 по 18 листопада 2022 року у середньовічному містечку Торунь у Польщі в межах та за підтримки Міжнародного кінофестивалю мистецтва кінематографії EnergaCAMERIMAGE, а також за допомогою програми МЗС Болгарії «Болгарська допомога заради розвитку».
Торунь з його мальовничим старим містом (starówka), яке перебуває під охороною ЮНЕСКО, здається чудовим місцем для фестивалю етнографічного кіно. Місце дихає історією і запрошує кожного здійснити подорож у минуле. Старе місто Торуня ніколи не було зруйноване війнами, що вселяє спокій і впевненість. Ось чому його настрій відповідає концепції OKO 2022 року.
Цього року офіційне гасло стверджує: «Святкуй життя!». Жодна зовнішня агресія не повинна заважати Україні жити, а «ОКО» – проповідувати мир і толерантність, демонструючи свої фільми. Цього року оргкомітет отримав 1171 заявку зі 104 країн світу, охопивши усі континенти нашої планети.
З усіх заявок програмерки відібрали 8 повнометражних і 16 короткометражних етнографічних документальних фільмів, які відкривають та досліджують колоритні таємні місця, забуті культури, священні обряди і героїв, що надихають.
Оцінювати повнометражні стрічки будуть: Арнольд ван Брюгген з Нідерландів, Олена Івановська та Геннадій Кофман з України. Короткометражні: Себастьян Майсторович з Австрії, Ламія Фатхі з Єгипту та Марта Домачовська з Польщі.
24 конкурсанти змагатимуться за грошовий приз від компанії MEGOGO в розмірі 40 тисяч та 20 тисяч грн., відповідно.
Поза конкурсом відбудеться спецпоказ українських фільмів «Подивись на Україну іншими очима», яким «ОКО» хоче привернути увагу усього світу до України. На дискусійній панелі, присвяченій фільмам і війні, обговорюватимуться проблеми, надії та сподівання, перемога й відновлення культури України після війни.
Засновниця та директорка кінофестивалю «ОКО» Тетяна Станєва обіцяє глядачам подорож світом і повне занурення у життя та традиції різних народів на екрані: «Коли дивишся фільми нашої програми, розумієш, якою прекрасною та різноманітною є наша Планета, буквально поринаєш у мультикультурний світ народів, вчишся у них, співпереживаєш, порівнюєш, плачеш і смієшся разом із ними. Пізнаючи різні культури, збагачуєш свою. І саме фільми з усіх відомих людству мистецтв найкраще демонструють життя таким, яким воно є, тому що показують його зсередини. І врешті-решт доходиш думки, що ми всі – такі різні, й такі водночас однакові. Війна в Україні навчила нас святкувати життя сьогодні, без спеціальних причин і приводів, без того, щоб відкладати свої бажання та мрії на завтра, бо ми не знаємо, чи буде у нас завтра. Тому, ласкаво просимо до Торуня або до онлайн показів – подивитись якісне кіно, поговорити про фільми та культурні плани після перемоги».
Також, буквально одразу після завершення етнокінофесту в Торуні, відбудуться спеціальні покази «OKO»: 20 листопада -– у Фінляндії (Гельсінкі), 25, 26, 27 листопада – у Болгарії (Софія) і, нарешті, 2, 3, 4 грудня – вдома, в Україні (Болград).
Програму «OKO ПОДОРОЖУЄ» становитимуть українські фільми, які відображають різноманітні аспекти батьківщини «OKO» – України, її багату культуру та історію. Від подорожі у минуле в часи Київської Русі до боротьби за життя в наш час, від музичних одкровень до національних трагедій, від трагедій до пошуків краси: глядачі матимуть змогу поглянути на Україну іншими очима та закохатися в неї.
«Якщо ви тепер не можете приїхати в Україну й побачити все на власні очі, то Україна приїде до вас. З фільмами, історіями, культурою, болем і радістю. Наша кіномандрівка має на меті підсилити голос України, втілити ідеї культурної дипломатії та продемонструвати силу медійного спротиву. Наша культура – наша зброя, а фільми – наші набої. Це те, заради чого Україна бореться і чим воює на культурному фронті. Українські фільми влучають просто у серце й показують задокументовану правду про історію України, її сьогодення та надії на майбутнє», – анонсує програму «OKO ПОДОРОЖУЄ» директорка фестивалю Тетяна Станєва.
Покази програми «OKO ПОДОРОЖУЄ» відбуватимуться за підтримки Посольства Болгарії в Україні та за інформаційної підтримки Держкіно.
Під час фестивалю усі фільмі конкурсної програми ОКО будуть доступні до перегляду на території України на сайті наших партнерів – стрімінгової платформи МЕГОГО, яка буде на сайті ОКО під кнопкою «подивитись онлайн». Уже третій рік поспіль MEGOGO є партнером «ОКО» та спонсором призового фонду фестивалю.
Локація Kino CAMERIMAGE: Toruń, Rynek Nowomiejski 28
Також ОКО матиме й особливу локацію – Етнографічний музей, що знаходиться поряд з історичним центром Торуня. В унікальному музеї відбудеться відкриття кінофестивалю та дискусійна панель «Збереження культурної спадщини в часи війни». Протягом фестивалю в музеї експонуватиметься виставка фотографій зі сходу, заходу та півдня України.
ПРОГРАМА
Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО»
13-18 листопада 2022 року м. Торунь, Польща
ПОВНОМЕТРАЖНА ПРОГРАМА
«Офір», реж. Олів'є Полле
«Портрет у пошуках щастя», реж. Бенджамін Рост, Німеччина (про Південну Африку)
«Офір», реж. Олів'є Полле, Франція (про Нову Гвінею)
«Приїзд китайців», реж. Таня Брзакович, Сербія (про Сербію і Китай)
«Я – Шанс», реж. Вайнберг Марк-Анрі, Бельгія (про Конго)
«Йонаґуні», реж. Ануш Хамзехян, Вітторіо Мортаротті, Франція (про Японію)
«Ів’янч, олень-диявол», реж. Хосе Кардозо, Еквадор
«Розкидані країною», реж. Антоніо Алейхо, Португалія
«Карта латиноамериканських мрій», реж. Мартін Вебер, Аргентина (про Латинську Америку)
КОРОТКОМЕТРАЖНА ПРОГРАМА
«Ценеру», реж. Андреа Грасселлі
«Хоробра», реж. Вільмарк Вал, Франція (про Гаїті)
«Повільно», реж. Андреа Гатопулос, Греція (про Занзібар)
«Ценеру», реж. Андреа Грасселлі, Італія
«Начунема. Суд над Раміро», реж. Хосе Франциско Лара, Ана Хільда Вера, Мексика
«Тімкат», реж. Іко Коста, Португалія (про Ефіопію)
«Чоловічі «принади», реж. Анантакрішнан Піллаї, Моніка Бустаманте, Ботон Пушок, Шарлотта Мюллер, Угорщина
«Дівчина-кочівниця», реж. Рухолла Акбарі, Іран
«Дух місця», реж. Алі Алганім, Саудівська Аравія
«Біла невістка», реж. Боян Дакіч, Сербія (про ромів)
«Квебраділла», реж. Віктор Вільєгас, Чилі
«Фронт», реж. Діна Углешич, Хорватія
«Я прагнув знати, хто я», реж. Антоніо Алейхо, Португалія
«Дурадо», реж. Маркс Брага, Бразилія
«Едерлезі: прихід весни в околицю», реж. Неслі Озалп Тунджер, Юнус Тунджер, Туреччина
«Зірка полину», реж. Аделіна Борець, Україна
«Іду сам», реж. Рафаель Шанц, Німеччина
«Едерлезі: прихід весни в околицю», реж. Неслі Озалп Тунджер, Юнус Тунджер
СПЕЦІАЛЬНІ ПОКАЗИ
«Вусатий фанк», реж. Олександр Ковш, Україна
«Щоденник нареченої Христа», реж. Марта Смеречинська, Україна
«Терикони», реж. Тарас Томенко, Україна
«Сторожова застава», реж. Юрій Ковальов, Україна
«Я – Шанс», реж. Вайнберг Марк-Анрі
ПРОГРАМА ПОКАЗІВ «OKO ПОДОРОЖУЄ»
Фінляндія (Гельсінкі): 20 листопада
Болгарія (Софія): 25, 26, 27 листопада
Україна (Болград): 2, 3, 4 грудня
ГЕЛЬСІНКІ, Фінляндія
20 листопада 2022 року
«Так мут співати», 18 хв.
реж. - Діана Горбань, Анна Ютченко
Сороміцькі пісні — пісні з еротичними мотивами, які співали на весіллях, вечорницях, бенкетах. І хоча в побуті співати ці пісні було соромно, їхній зміст транслював моделі поведінки чоловіків і жінок. Традиція складати такі пісні існує й досі. Остап Богославець із Надвірної у власних піснях переосмислює сучасний світ молоді.
«Вусатий фанк», 70 хв.
реж. - Олександр Ковш
Наприкінці 1960-х років радянське політбюро керувало створенням музичних груп, аналогічних західним, щоби відвернути молодь від західної музики. Ці гурти, відомі як вокально-інструментальні ансамблі, започаткували те, що дехто називає «золотою ерою» української попмузики.
«Своє», 28 хв.
реж. - Мирослав Луцик
24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна, яка повністю змінила життя всіх українців. Постало питання про виживання та збереження культури й незалежності всього народу. У фільмі використано кадри, зняті в окупованих Бучі, Ірпені та Бородянці, що знаходяться в передмісті Києва, показано жахливі наслідки війни, а також кадри про те, якою була Україна до російської навали.
«Сторожова застава», 111 хв.
реж. - Юрій Ковальов
«Сторожова застава» — український пригодницький/фентезійний фільм за мотивами однойменної книги. Сучасний школяр Вітько вирушає на тисячу років у минуле.
СОФІЯ, Болгарія
25 листопада 2022 року
«Зірка полину», 14 хв.
реж. - Аделіна Борець
«Зірка полину» — 14-хвилинний документальний фільм про вибір і цінності. У фільмі показано село Малі Кліщі, засноване ще в 1790 році. У 1972 році тут було 200 дворів і 530 жителів. Однак через радіоактивне забруднення мешканці села були відселені. 21 червня 1991 року обласна рада зняла село з обліку. Сьогодні в Малих Кліщах залишилося лише двоє жителів. Головні герої фільму – мати та син – Ніна (79 років) та Олександр (62 роки). Попри те, що багато років живуть разом, вони не знаходять спільної мови. За право залишитися у власній домівці вони заплатили найвищу ціну – самотність.
«Живі», 74 хв.
реж. - Сергій Буковський
Вони були дітьми, коли в їхніх батьків забрали все. Селяни, які жили та працювали на найродючішій у світі землі, потерпали від голоду та повільно помирали. З тих, хто вижив, вони сформували армію рабів... Лише зараз ці люди розповідають про пережите. Про те, як їхніх батьків гнали у «світле майбутнє». Як забирали останнє. Як вимирали села. Як виживали... «Краще б ми не народжувалися...», — каже один зі свідків. Трагедія Голодомору вплетена в сюжет світової драми початку 1930-х років.
26 листопада 2022 року
«Миротворці. У горах Сванетії», 25 хв.
реж. - Андрій Кіршин
Невдовзі після повернення українських екіпажів на батьківщину тодішньому президенту України надійшла телеграма від керівництва Грузії: «Розцінюємо вашу безкорисливу допомогу як продовження історичних традицій братерства та взаємоповаги двох братніх народів. Наша вдячність за величезний порятунок приреченої армії біженців, які потрапили в гори Сванетії. Ми твердо переконані: ті, хто був пов'язаний із болем і радістю, будуть жити вічно, це буде передаватися з покоління в покоління.
«Сторожова застава», 111 хв.
реж. - Юрій Ковальов
«Сторожова застава» — український пригодницький/фентезійний фільм за мотивами однойменної книги. Сучасний школяр Вітько вирушає на тисячу років у минуле.
27 листопада 2022 року
«Своє», 28 хв.
реж. - Мирослав Луцик
24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна, яка повністю змінила життя всіх українців. Постало питання про виживання та збереження культури й незалежності всього народу. У фільмі використано кадри, зняті в окупованих Бучі, Ірпені та Бородянці, що знаходяться в передмісті Києва, показано жахливі наслідки війни, а також кадри про те, якою була Україна до російської навали.
«Терикони», 80 хв.
реж. - Тарас Томенко
Насті було десять, коли ракета, випущена російськими терористами в новорічну ніч, назавжди змінила її життя. Ракета забрала в дівчинки батька та зруйнувала їхній будинок. Школа Насті знаходиться лише за 500 метрів від лінії фронту. Війна стала буденністю. Просто частина ландшафту. Єдиний засіб для виживання родини Насті – це металобрухт, який вони збирають під обстрілами. Сені сім років. Він першокласник. За сім років свого життя він бачив сім років війни та жодного дня миру. Сеня любить залазити на купу кісток, щоби споглядати захід сонця. Його вітчим копає могили, щоби заробити грошей на новий костюм і рюкзак для Сені. Це фільм про дітей, які живуть у зоні бойових дій в Україні.
БОЛГРАД, Україна*
2 грудня 2022 року
«Своє», 28 хв.
реж. - Мирослав Луцик
24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна, яка повністю змінила життя всіх українців. Постало питання про виживання та збереження культури й незалежності всього народу. У фільмі використано кадри, зняті в окупованих Бучі, Ірпені та Бородянці, що знаходяться в передмісті Києва, показано жахливі наслідки війни, а також кадри про те, якою була Україна до російської навали.
«Терикони», 80 хв.
реж. - Тарас Томенко
Насті було десять, коли ракета, випущена російськими терористами в новорічну ніч, назавжди змінила її життя. Ракета забрала в дівчинки батька та зруйнувала їхній будинок. Школа Насті знаходиться лише за 500 метрів від лінії фронту. Війна стала буденністю. Просто частина ландшафту. Єдиний засіб для виживання родини Насті – це металобрухт, який вони збирають під обстрілами. Сені сім років. Він першокласник. За сім років свого життя він бачив сім років війни та жодного дня миру. Сеня любить залазити на купу кісток, щоби споглядати захід сонця. Його вітчим копає могили, щоби заробити грошей на новий костюм і рюкзак для Сені. Це фільм про дітей, які живуть у зоні бойових дій в Україні.
3 грудня 2022 року
«Миротворці. У горах Сванетії», 25 хв.
реж. - Андрій Кіршин
Невдовзі після повернення українських екіпажів на батьківщину тодішньому президенту України надійшла телеграма від керівництва Грузії: «Розцінюємо вашу безкорисливу допомогу як продовження історичних традицій братерства та взаємоповаги двох братніх народів. Наша вдячність за величезний порятунок приреченої армії біженців, які потрапили в гори Сванетії. Ми твердо переконані: ті, хто був пов'язаний із болем і радістю, будуть жити вічно, це буде передаватися з покоління в покоління.
«Сторожова застава», 111 хв
реж. - Юрій Ковальов
«Сторожова застава» — український пригодницький/фентезійний фільм за мотивами однойменної книги. Сучасний школяр Вітько вирушає на тисячу років у минуле.
4 грудня 2022 року
*Покази найкращих фільмів «ОКО»-2022 вдома (уточнюється)
Офіційний сайт: https://www.okofilmfest.com.ua/
Facebook: https://www.facebook.com/okofilmfest
Instagram: https://www.instagram.com/okofilmfest/
09.11.2022