Прем'єра «Страшної помсти» у Львівській опері

Львівська національна опера готує світову премʼєру української опери «Страшна помста» до 80-річчя сучасного композитора Євгена Станковича

13, 25 та 26 листопада Львівська національна опера запрошує глядачів на першу премʼєру за часів повномасштабної війни. Оперу за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя у постановці творчої команди з Німеччини глядачі побачать вперше, адже до цього вона жодного разу не виконувалася.

Особистісне трактування Гоголівського сюжету як авторське прочитання біблійної історії про Каїна та Авеля запропонують німецькі постановники – режисер Андреас Вайріх та сценографка Анна Шеттль. Запрошений диригент-постановник – знаний інтерпретатор музики Станковича, Володимир Сіренко.

Диригент-постановник – маестро Володимир Сіренко.

За словами постановників, в основі сюжету – містична історія про страшну розплату за жахливі злодіяння, що віддзеркалює події сьогодення. Вистава є особливо актуальною в контексті нашої спільної помсти за нелюдські злочини рашизму.

Композитор Євген Станкович і очільник Львівської опери Василь Вовкун.

Постановку опери присвячують 80-річчю відомого українського композитора. На думку Євгена Станковича, твір – суголосний із подіями сучасності: «У опері дуже багато філософських сенсів, серед них – і біблійні: втілення Добра і Зла, Святого Духа і сатани, та їх вічна боротьба. Якщо порівнювати із сьогоденням, то те саме відбувається і тепер. Є люди, які захищають свою землю, які на цій землі народились та її люблять. Є й такі, що зраджують. Про це – і в музиці: зрадники приводять ворога на свою землю. Є і нечиста сила. Описане перегукується із нашою дійсністю та відбувається тепер».

Зустріч із постановниками.

У театрі кажуть, робота над виставою розпочалася ще до повномасштабного вторгнення росії на територію України, а сучасні події надали задуму нових сенсів: «Ми плануємо змінити кінцівку опери. “Страшна помста” – жахачка з дуже похмурим фіналом. Історія розповідає про страшне прокляття. І тепер, коли ми побачили всю хоробрість українців, які у часи війни показали світові, що означає боротися за демократію, права людини та свободу, ми хочемо, щоб у фіналі опери прокляття зняли. Вважаємо це своєрідною даниною хоробрості української нації», – ділиться сценографка та художниця костюмів Анна Шеттль (Німеччина).

Зустріч із постановниками.

Художниця-постановниця також зазначає, на сцені глядачі побачать своєрідне відтворення колажного всесвіту сну-жахіття, сценічний простір відображатиме душевні стани головних персонажів. На створення костюмів авторку надихали вбрання козацької доби у поєднанні із сучасними елементами: «Ми багато дискутували щодо використання елементів протезів у образах деяких персонажів. Ми хвилювалися, що це може викликати неприємні асоціації у глядачів. Але згодом дійшли до висновку, що показ протезів і певних частин, доданих до тіла або створених Злом, є реальністю. На мій погляд, таким чином ми радше приймаємо цю дійсність і не заплющуємо на неї очей».

Зустріч із постановниками.

Фінансування проєкту здійснюється зі Стабілізаційного фонду – ініціативи для підтримки культурних та освітніх організацій, що постраждали від війни проти України.

Перші покази вистави:

13 листопада (неділя) / 18:00 – здача опери

25 листопада (п’ятниця), 26 листопада (субота) / 18:00

Процес створення декорацій.

Постановники:

Диригент-постановник – Володимир Сіренко (Київ). Диригент-постановник – Диригент – Іван Чередніченко

Режисер-постановник – Андреас Вайріх (Німеччина)

Асистент режисера – Антон Литвинов

Хормейстер-постановник – Вадим Яценко

Хормейстерка – Ірина Коваль

Художниця-постановниця і дизайнерка костюмів – Анна Шеттль (Німеччина) Асистентка художниці костюмів – Жанна Малецька

Художник світла – Олександр Мезенцев

Балетмейстер-постановник – Сергій Наєнко

Концертмейстери – Евеліна Дулаєва, Олександра Менцінська, Наталія Павловська, Наталія Пелех, Мар’яна Русак, Мар’яна Самотос

Ведучі вистави – Марина Каркач, Вікторія Шишова

Керівник проєкту – Василь Вовкун

Дійові особи та виконавці:

Катерина - Людмила Корсун, Дарʼя Литовченко, Олеся Бубела
Данило - Тарас Бережанський, Володимир Шинкаренко
Відьмак - Василь Садовський, Роман Трохимук, Михайло Малафій
Душа Катерини - Маріана Цвєтінська, Аліна Діденко
Стецько - Юрій Шевчук, Микола Корнутяк, Петро Радейко
Баба - Олена Скіцько, Лілія Нікітчук
Осавул Горобець - Юрій Трицецький, Орест Сидір, Роман Страхов
Схимник - Андрій Бенюк, Віталія Загорбенський
Суддя - Василь Вовкун, Петро Радейко
Перший козак - Максим Сальніков, Ігор Знетиняк
Другий козак - Олексій Кувітанов, Володимир Рибчук
Мерці - Василь Матвіїв, Микола Кузьмич, Станіслав Боднар, Ігор Знетиняк

Репетиція з хором.

Короткий зміст вистави:

Дія 1

Картина 1

На весілля сина осавула Горобця приїздить його брат, Данило Бурульбаш, разом із жінкою Катериною та сином. Осавул благословляє молодих іконою — і раптом один з присутніх козаків перетворюється на Відьмака. Горобець, тримаючи ікони, проганяє лиходія, але гості віщують біду.

Картина 2

Данило з родиною та козаками пливуть додому на човні. Козаки насторожені, тривожно й Катерині, яка колише сплячого сина. Данило питається в Катерини, чому та сумна, і дружина переповідає йому страшні історії про Відьмака, які вона чула. Бурульбаш запевняє дружину, що їй нічого боятися.

Човен пропливає повз старий цвинтар. Козаки чують крики, що лунають з кладовища. Хрести на могилах починають хитатися, і з могил повстають мерці. Данило втішає Катерину й наляканого сина. Він говорить дружині, що набагато більше його непокоїть її батько, який останнім часом поводиться дуже дивно: ходить похмурий і суворий, не зважає на малого онука.

Картина 3

Хутір Данила Бурульбаша. Входить сердитий батько Катерини і питає доньку, чому та пізно повернулася додому. Данило вступається за жінку, між ним і батьком починається сварка. Чоловіки хапаються за шаблі, і в запеклому бою батько Катерини ранить Данила. Після довгих благань Катерини чоловіки зрештою миряться.

Дія 2

Картина 4

Наступного ранку Катерина розповідає Данилові про дивний сон, який їй наснився. Нібито її батько і є тим страшним Відьмаком, якого вони бачили на весіллі. Не подобається Данилові сон дружини, адже у снах часто криється правда.

Картина 5

Данило зі слугою вирушають на обхід. Страшно Катерині після вчорашнього сну. Вона просить чоловіка замкнути її в світлиці і поставити козаків на варті.

Картина 6

Під час обходу Данило помічає, як його тесть кудись прямує. Він вирішує прослідкувати за ним, і з засідки бачить, як той перетворюється на Відьмака. Раптом Данило помічає тінь Катерини — то чаклунські чари прикликали її душу, поки вона спить. Вражений, він повертається додому.

Прокидається Катерина і розповідає чоловіку, що знов бачила страшний сон про батька. Данило говорить дружині, що то не сон, і що її батько дійсно лихий Відьмак.

Дія 3

Картина 7

У Даниловій пивниці сидить закутий у ланцюги Відьмак, а над Дніпром палає його лігво. Повз пивницю проходить Катерина. Відьмак починає благати дочку спасти його пропащу душу і відпустити, обіцяє, що піде до монаших печер і замолюватиме гріхи. Після довгих вагань Катерина відпускає батька, і щойно той зникає — вона усвідомлює, якої страшної помилки припустилася.

Картина 8

Баба-служниця виводить ледь притомну Катерину з пивниці. Жінка зізнається старій у скоєному. Вбігає розлючений Данило і сповіщає, що Відьмак втік. Він припускає, що хтось його випустив. “А якщо це я?” — з острахом питає Катерина. “Тоді я би зашив тебе у свій мішок і утопив би на самій середині Дніпра” — лютує Данило.

Картина 9

Задумливий Данило сидить за столом у світлиці. Катерина наспівує пісню. Тяжко на душі в Бурульбаша, він просить дружину не покидати їхнього сина і відчуває свою близьку смерть. З’являється Відьмак із нечистю і вбиває Данила. Стецько кличе Катерину попрощатися із чоловіком. Плаче й побивається вдова, просить поховати її разом із чоловіком.

Картина 10

Чудовий Дніпро за тихої погоди. З’являється божевільна Катерина і співає:

“Біжить візок кривавенький,

А в тім візку козак лежить,

Постріляний, порубаний.

Під явором ворон кряче,

За козаком мати плаче”.

Картина 11

Перед лампадою в печері молиться старий Схимник. Раптом до нього входить Відьмак і просить молитися за його пропащу душу. Святий Схимник дістає книгу і з жа- хом відступає — немає прощення такому нечуваному грішнику. Розлючений Відьмак вбиває старця. Страшний стогін пронісся полем і лісом. У розпачі Відьмак розуміє, що родинне прокляття справджується. Гріхи наздоганяють його і він гине в муках.

Епілог

З’являється божевільна Катерина з сином на руках. Здалека чути страшне виття Відьмака. Лунає Катеринина пісня:

“Біжить візок кривавенький,

А в тім візку козак лежить,

Постріляний, порубаний.

Під явором ворон кряче,

За козаком мати плаче”.