◦ ◦ ◦ ◦

Творчі звіти письменників введені в практичну роботу Львівської організації КРПУ. Щочетверга збираються письменники, критики, працівники газет та інші для обговорення творів того чи іншого автора. Після зробленої одним з членів Правління Спілки загальної характеристики його творчості, письменник знайомить присутніх зі своєю роботою за останні два поки, розповідає над чим працює і зачитує свої найновіші твори. Протягом останнього часу зробили свої творчі звіти письменники М. Бірюков, який прочитав комедію «Золоті верби», І. Вільде — оповідання «Той самий», З. Каменкович — розділи з повісті для дітей «Присяга трьох», В. Глотов — поема «Повернення». Вечори проходять дуже активно. В обговоренні заслуханих творів беруть участь не тільки письменники і критики, але і науковці, працівники театру, початківці — члени літературної студії та студенти місцевих ВУЗ'ів.

Студія молодого автора при Львівській організації СРПУ, після літньої перерви, відновила свою роботу. У плані роботи студії, поряд з творчими вечорами, передбачено ряд теоретичних бесід, зокрема про творчість М. Горького, І. Франка, В. Маяковського та ін. Крім того, як результат творчої роботи студії, має бути виданий альманах молодих, тематично присвячений західним областям України та м. Львову.

Для проведення теоретичних бесід залучено найкращі сили з числа наукових працівників Львова. Вже проведено бесіди на тему «Літературна робота М. Горького над своїми ранніми творами», яку прочитав старший науковий працівник Інституту літератури М. Матвійчук, та «Буржуазна теорія “мистецтво для мистецтва” і її соціально-філософські коріння», прочитана науковим працівником Малкіним. Працює також усна письмова консультація для молодих авторів.

Нарада театральних працівників, драматургів і критиків, присвячена обговоренню постанови ЦК ВКП(б) від 26 серпня «Про репертуар драматичних театрів і міроприємства щодо його поліпшення» відбулася у Львові в приміщенні театру імені Заньковецької. На нараді виступив секретар Львівського обкому КП(б)У по пропаганді Є.Н. Желяк. Він докладно зупинився на останніх історичних рішеннях ЦК ВКП(б) про літературу і мистецтво і, зокрема, на постанові про репертуари драматичних театрів. В своїй промові тов. Желяк підкреслив, що хиби, зазначені в постанові, характерні і для львівських театрів.

Про роботу львівських театрів у 1945–1946 р. розповіли директор Львівського театру опери та балету тов. К. Мирський, художній керівник театру ім. Заньковецької, Народний артист СРСР тов. Б. Романицький, художній керівник театру ім. Горького, Заслужений діяч мистецтва УРСР тов. В. Скляренко і художній керівник Львівської філармонії М. Гончаров. В дебатах взяли участь письменники Я. Галан, П. Козланюк, композитор В. Барвінський, режисер театру ім. Горького Гриншпун, професор М. Рудницький, кандидат філологічних наук Романченко, Заслужений артист УРСР В. Яременко. Всі вони піддали справедливій критиці роботу львівських театрів. Підсумовуючи виступи, тов. Желяк поставив перед працівниками львівських театрів ряд конкретних завдань і закликав їх в своїй повсякденній творчій роботі неухильно здійснювати міроприємства, накреслені в історичній постанові ЦК ВКП(б) від 26 серпня 1946 року.

Театр ім. Горького у Львові ставить п'єсу Л. Смілянського «Ластівка», про героїчну партизанку — комсомолку Лялю.

Львівський письменник С. Ю. Масляк переклав на українську мову оперу Треньова «Любов Ярова», музика Енке. Оперу прийнято до постановки Львівським театром опери та балету.

Лекторій з курсу діалектичного і історичного матеріалізму почав працювати при Львівській організації СРПУ. Заняття відбуваються кожної суботи в приміщенні Спілки. Лекції читає доцент тов. Пугачов. Весь курс лекторія розраховано на 86 годин. В кінці буде проведений семінар на пройдені теми. Письменники активно відвідують навчання.

При Львівському відділі Спілки радянських художників створено театральну секцію. Члени секції вже представили на організовану закриту виставку макети, ескізи костюмів і інші праці з театрального оформлення спектаклів. На виставці виділяються роботи художника П. Єршова — оформлення опер «Мятеж», «Броненосець Потьомкін», «Князь Ігорь», а також роботи художника Ф. Нірода по оформленню спектаклю «Король Лір».

Комісія в складі представників Спілки радянських художників України і Львівського обласного відділу мистецтв оглянула ескізи до картин, які львівські художники готують до Всесоюзної ювілейної виставки у 1947 році. Затверджені ескізи, експоновані зараз на закритій виставці при Львівській організації Спілки радянських художників. Серед них роботи художника І. Годлевського «Хрущов на Гуцульщині» і «Є така партія»; О. Куриласа «Святкові подарунки»; О. Кульчицької «Гуцульська міфологія»; В. Монастирського «Окупанти на селі» і, як контраст, другий ескіз «Червоноармійці між селянами»; Є. Левханьяна «Сталінська дружба народів»; О. Кратохвилі-Відемської 10 монотипій на гуцульську тематику; Л. Левицького — серія графік на соціальну тематику і монотипій «Партизани України»; С. Гебус-Баренецької — серія дереворитів на тему колгоспного життя; В. Форостецького — серія акварелів «Львів індустріальний»; В. Бунова — серія графічних робіт, присвячених темі відродження Львова і побудові нових велетнів індустрії; М. Козіка — дві картини на індустріальні теми «Бориславські нафтопромисли» і «Скляний завод». Крім того ще багато художників одержали замовлення на тематичні картини. Звертає на себе увагу прагнення львівських художників до нової тематики відображення героіки наших днів і пафосу нової п'ятирічки. Хоч поряд є і такі художники, які й досі черпають теми з далекого минулого, побутовщини і захоплюються «мистецтвом для мистецтва».

[Радянський Львів, №10, жовтень 1946]