Перше представленє нашого театру в Залїщиках відбуде ся в суботу дня 19 н. ст. с. м., а друге в недїлю. Се подаємо до відомости на просьбу видїлу львівскої "Рускої Бесїди".
Виїзд цїсаря з Галичини. В середу о год. 9-тій рано закінчили ся кріпостні маневри. Форт Оріхівцї збомбардовано, при чім показало ся, що будова форту знаменита, бо лиш внїшні фортифікації удало ся по части зруйнувати. По год. 4-тій по полудни прибув цїсар на дворець зелїзничій в Перемишли, щоби відїхати. На пращанє цїсаря приладжено ся в тім самім порядку, що й на повитанє: по улицях уставлено молодїж шкільну а на двірци зібрали ся представителї властей і духовеньство. Маршалок ґр. Бадені в короткій промові польскій подякував цїсареви за слова признаня о Галичинї та зазначив непохитну любов населеня до монарха. Цїсар подякував за гостину, заявив, що дуже приємно провів час в Галичинї та обіцяв незабавом ще раз відвідати Галичину. Намістник кн. Сангушко проводив цїсаря в подорожи до Кракова. На всїх стаціях зібрала ся численно публика і окликами пращала цїсаря. До Кракова прибув поїзд зелїзничій о 9-тій год. вечером. Вежі костелів і Вавель илюміновано. На двірци зібрало ся духовеньство і начальники властей. Презідент міста виголосив коротку промову, по чім цїсар розмавляв з деякими особами. Компанії почетної войска не було на виразне бажанє цїсаря, натомість уставили ся "соколи", котрі піднесли оклик: Wiwat! czołem! По пятнацяти мінутах відїхав цїсарь до Відня.
Міністер рільництва ґр. Лєдебур загостив в недїлю до Черновець, щоби приглянути ся господарцї в добрах греко-православного фонду реліґійного. Посол д-р Стефанович, котрий на послїдній сесії парляменту виступив з основною критикою сеї господарки, проводив міністра в єго подорожи. По вислуханю богослуженя в латиньскім костелї удїляв міністер авдієнцій представителям властей, а відтак звидїв дирекцію дібр фонду реліґійного, оглядав палату митрополичу і зложив візити: православному вікарію о. Рептї, латиньскому крилошанинови Шмідтови, консулям россійскому і румуньскому, маршалкови і презідентови міста. По заложеню каменя угольного під будову школи аґрономічної виїхав міністер до Топорівцїв, де оглядав господарку п. Фішера, посесора в добрах рел. фонду. В понедїлок виїхав міністер до дальших місцевостей в Буковинї.
Приватну женьску семинарію учительску у Львові отворено вчера. Вписало ся до неї около 50 дївчат. Виклади будуть відбувати ся рано і пополудни в льокали пансіонату панї Стшалковскої, а крім вписового, котре виносить 1 зр., ученицї платять 3 зр. місячно; від тої оплати можуть бути деякі біднїйші ученицї увільнені.
Пійшло о курку. В Звенигородї під Львовом дві сусїдки Яндзьова і Порада на веснї с. р. посварили ся о курку, котрій одна з них зробила якусь кривду. До сварки вмішали ся мужчини Сенько Яндзьо, дївер Яндзьової, і Порада, чоловік одної з сусїдок. Мужчини не вдоволяли ся сварнею, а хопили ся до бійки, серед котрої Яндзьо ударив лопатою по голові Пораду так, що той за кілька днїв помер. За то убійство ставав Яндзьо оногди перед львівским судом присяглих, а той узнав єго 11 голосами винним, а трибунал засудив виновника на півтора року вязницї заостреної постом що два тижднї.
Дрібні вісти. Дня 21-ого с. м. рано відбудуть ся в місточку Краківци збори дяківскі в цїли завязаня ґентури; на ті збори запрошує дяків Г. Шумскій, дяк в Млинах. — В Чернівцях обчислено сими днями, кілько виборцїв будуть Чернівцї мати в пятій курії. Спис виборцїв виказує 10.175 виборцїв, т. є. більше як шесту часть цїлого населеня міста. — В Калинівщинї під Чортковом їхав якійсь пан на біцикли; на вид біцикля сполошили ся конї запряжені до воза Ивана Павликовского з-під Чорткова, віз нагле перехилив ся, а Павликовскій випав з кізла так нещасливо, що замотав ся в упряж, довго волїк ся по каміню і так сильно покалїчив ся в голову, що нема надїї удержати єго при житю.
Дѣло
17.09.1896